Часи Володимира (980-1015) – піднесення Києва як столиці, як культурного центру, значне збільшення держави, будівництво фортець та церков, велика кількість реформ (див. попередні питання). 1015-1018 рр. – міжусобна боротьба.
Часи Ярослава Мудрого (1018-1054 рр.):
- відомий як видатний державний діяч та освічена людина
- розбудова міста та фортець-залог
- зміцнення єдності, централізація управління державою
- стимулювання розвитку ремесел
- розбудова церков (Софія, наприклад), мав бібліотеку, сприяв книжності – у т.ч. перекладам з іноземних мов, опікувався школами
- дипломатія, а не сила зброї у зовнішній політиці, династичні шлюби (син Всеволод – Анастасія, донька візантійського імператора) – «тесть Європи»
- 1036 р. – остання згадка про печенігів, переможний похід
- «Руська правда» як перший письмовий уклад правових звичаїв того часу (доповнювалась його нащадками)
- 1039 р. – заснування руської митрополії, підпорядкованої Константинополю; 1051 – самочинне поставлення митрополита – прагнення незалежності
- передав владу за принципом старшинства – І сину Київ і т.д.
Ярославичі.
- до 1068 правили за батьковим заповітом, потім зазнали поразки від половців на Альті + повстання киян через боягузтво Ізяслава, придушене
- 1073-1093 Ярославичі правили по черзі, 1093-1113 – син Ізяслава Святополк; відсутністю єдності між князями користувались половці, Угорщина та Польща
- 1097 р., Любецький з’їзд – кожен має володіти своєю вотчиною – узаконення роздробленості, аби було менше чвар
- після Любеча збирались подібні з’їзди, аби вирішувати спірні питання. Збільшилась самостійність князівств, які стали окремо сильнішими (це загальноєвропейський тренд), це, в свою чергу, спричинило зростання і збільшення кількості міст. Початки феодальної роздробленості.