Перший опозиційний уряд Т.Мазовецького (вересень 1989 г.) поклав початок розвороту до Заходу в зовнішній політиці Польщі. Це знайшло відображення в ряді нормативних документів, таких як «Основи польської зовнішньої політики» і «Оборонна стратегія ПР» (листопад 1992). Згідно з даними документами, пріоритетом польської зовнішньої політики мало стати забезпечення безпеки країни шляхом приєднання до відповідної міжнародної системі, що в 1990-ті рр. привело до концентрації зовнішньополітичної активності на вступ країни в Північноатлантичний пакт (НАТО) і Європейський Союз (ЄС).
На переломі 1989-1990 рр. Польща і НАТО вже висловлювали бажання підтримувати один з одним робочі контакти в політичній, дипломатичній і навіть військової областях. Такого роду пропозиція з боку альянсу прозвучала в липні 1990 р ( «Лондонська декларація»). Відповіддю Польщі стало підписання дипломатичних відносин з НАТО в серпні 1990 р. Під час зустрічі країн Вишеградської трійки 5 - 6 жовтня 1991 р р Кракові президенти Чехословаччини, Угорщини і Польщі оголосили про бажання своїх країн брати участь в діяльності НАТО. Поступове зближення Польщі з НАТО здійснювалося за допомогою організації «Ради Північноатлантичного співробітництва» (ССС), перетворену в травні 1997 р. в «Раду Євроатлантичного партнерства», і програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ). Установа в грудні 1991 р ССС створило умови для налагодження систематичних контактів НАТО з Польщею та іншими країнами Центральної Європи. Літом того ж року посольство Польщі в Брюсселі встановило постійні робочі відносини з НАТО. Перші перемовини щодо вступу країни в Альянс розпочалися на початку 1997 року, а вже в липні 1997 року члени НАТО запросити Польщу, а також Чеську Республіку і Угорщину до початку переговорів про приєднання до Північноатлантичного союзу. Протоколи про вступ були підписані в грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Чехія та Угорщина приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. Угорщина Ще до розпаду Організації Варшавського договору про доцільність вступу Угорщини до НАТО заявляв міністр закордонних справ Угорщини Дьюла Хорн, а на початку 1990-х років уряд прем'єр-міністра Йожефа Антала визначив як головні завдання зовнішньополітичного курсу країни вступ до НАТО та ЄС. Офіційне запрошення приєднатися до НАТО Польща, Чехія і Угорщина отримали на Мадридському саміті у 1997 році. Угорський уряд відразу ж прийняв запрошення. 16 листопада 1997 року в країні було проведено всенародний референдум щодо членства в Альянсі. В ньому взяло участь 42,4% виборців, з яких 85,3% (3,3 млн осіб) висловилося за вступ до НАТО. Всі політичні партії Угорщини, як праві, так і ліві, також підтримали вступ країни до Північноатлантичного союзу. Протокол про вступ Угорщини до Альянсу був підписаний у грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Чехія та Угорщина приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. Чехія Відразу після розпаду ЧССР у 1993 році Чехія, як незалежна держава, була прийнята до Ради північноатлантичного співробітництва і взяла курс на членство у Північноатлантичному альянсі. З 1994 року — учасниця програми «Партнерство заради миру». У 1996 році уряд Чехії створив робочий комітет з питань інтеграції в НАТО. В липні 1997 року на Мадридському саміті члени НАТО запросити Чехію, а також Польщу і Угорщину до початку переговорів про приєднання до Північноатлантичного союзу. У квітні 1998 року парламент Чехії проголосував за вступ країни в НАТО. Протоколи про вступ були підписані в грудні 1997 року. 12 березня 1999 року Польща, Угорщина та Чехія приєдналися до Північноатлантичного альянсу, в ході першої після розпаду СРСР «хвилі» його розширення. 12 березня 1999, після передачі відповідних документів на зберігання Вашингтону, Чехія офіційно стала членом Північноатлантичного альянсу. Слід зазначити, що на момент безпосереднього вступу в НАТО рівень підтримки цього кроку в Чехії був надзвичайно низьким (на 1997 рік — близько 37% населення), але через декілька років роки він серйозно виріс.
