Передумови: Липень 1947 р. – американський конгрес, Закон про національну безпеку (створено ЦРУ, Рада Національної Безпеки (РНБ)). Грудень 1947 р. – адміністрація США досягла від конгресу виділення кредитів 600 млн. долл. Для Франції, Італії та Австрії, виділення ЦРУ на проведення спецоперацій, що попереджали вихід до лідируючих позицій комуністів в Італії; Березень 1947 р. – Британія та Франція підписали Дюнкеркський союзний договір проти відродження німецької небезпеки; Процесс формування: - 17 березня 1948 р. – Договір про економічне, соціальне та культурне співробітництво («Брюссельський пакт») (Брит., Фр., Бельгія, Нідерланди, Люксембург): - на 50 років; - протидія появі новій військовій небезпеці зі сторони Німеччини; - створення Західного Союзу – багатостороннього економічного та політико-військового союзу західних країн, що воювали проти Німеччини або стали жертвами їх агресії. 14 січня 1949 р. – представники держдепартаменту США вперше відкрито заявили про існування. Загрози для безпеки країн Західної Європи та неефективність ООН через принцип одноголосності постійних членів РБ. 18 березня 1949 р. – опублікований проект Північноатлантичного договору. 4 квітня 1949 р. – Вашингтон, конференція із участю США, країн Західного Союзу, Канади та Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії, Італії. Підписали Північноатлантичний договір (термін «НАТО» - в Оттавській конвенцій 20 вересня 1951 р.). Спочатку існував як політико-правовий феномен; з 50- х рр. – система політичної та військової адміністрації на чолі із генеральним секретарем; виникло об’єднане командування у розпорядженні якого були виділені контингенти різноманітних родів військ, створені військові полігони, налагоджене спільне виробництво озброєння, його стандартизація; В 1949 р. – американський конгрес виділив на військово-політичне та військово-технічне співробітництво із країнами-членами НАТО 4 млрд. дол. Штаб-квартира в Парижі.