Причини: - зима 46-47 рр. сувора; - недостатність вугілля (його видобували в Рурі і це не досягало довоєнного рівня, а польське вугілля із Сілезії не поступало); - січень 1947 р. – Франція звернулася до США про поставки зерна, через нехватку продовольства, потім – Італія; - зростання впливу комуністів (партіям Франції, Італії та Бельгії пропонували відмовитися від співробітництва з ними). Процес: - червень 1947 р. – Дж. Маршалл виступив в Гарвардському ун-ті. 27 червня – 2 липня 1947 р. – Консультація по «Плану Маршалла» 12 липня 1947 р. – Конференція в Парижі (- створення Організації європейського економічного співробітництва, що мала адмініструвати План Маршалла; - 14 квітня 1948 р. – затвердили Конвенцію; - не раніше січня 1948 р. – розгляд конгресом США питань про виділення коштів; ОЄЕСР не обмежувала діяльність окремих держав-членів);
Реалізація: - адміністрація Г. Трумена запросила на план Маршалла 29 млрд. дол. З розрахунком на 4 роки: 1948 – 1952 рр. – в Європу поступило 17 млрд. дол.; - основа – товарні поставки; - 1948 р. – в Європі пройшов пік розрухи; 3 види поставок: 1) предмети життєвої необхідності; для запобігання голоду; 2) промислові устаткування, позики Міжнародного банку; 3) сировина і сільськогосподарські машини, промислові товари, запасні частини, вони йшли через Експортно-імпортний Банк США, що створи спеціальний відділ; - згоду дали 16 країн; - СРСР та Фінляндія відмовилися.
Наслідки: - доларизація країн-учасниць; - випуск продукції збільшився на 20 млрд.; - розширення можливості імпорту із США не тільки сировини, але й технологій; - нове джерело для самозабезпечення Європи; - в Європі ВВП збільш. на 32,8 %; промислове виробництво збільш. на 40 %, а сільськогосподарське – на 11 %; - до 1953 р. обсяг європейського виробництва зріс на 40 %; - розвиток співробітництва між США та Європою.
