Історична термінологія – це одна із важливих історичних дисциплін, що вивчає категорії, терміни, поняття, вислови і яка є своєрідним підгрунтям для вивчення інших історичних курсів. Вивчаючи ряд термінів відповідного напрямку, відкривається можливість знаходження та розгляду спільних проблем з іншими науками, наприклад етнологією, політологією, археологією.
Історична термінологія слугує базою для вивчення історії України.
Після проголошення незалежності України, розвиток держави має базуватися на глибоких знаннях історичної науки, злагоді, організації і здійсненні діяльності всіх обєктів у повній відповідності з правовими настановами.
Особливістю історичної термінології на уроках історії України є суб’єктивність дослідження і фомулювання дослідників понять, висловів, їх трактування. Зараз переоформлюються, переосмислюються деякі поняття, які були впроваджені в Радянській Україні, наприклад.
Наприклад, Станіслав Кульчицький піддає сумніву логічності терміну «воєнний комунізм». Диспут розпочався у 60-80 х роках. «Воєнний комунізм» - доречне сприйняття поняття з точки зору війни. Більшовики ще в 1917 році почали розвивати ідею комунізму, реалізації її. Але вважається, що це більше радянський термін, який був впроваджений в 1921 році, щоб пояснити крах швидкого втілення ідей в життя.
Ще одним таким прикладом є термін «індустріалізаціЯ». Він був новим для країни, зявляється в період 1926-1937 рр. – це перетворення СРСР з аграрної у промислову. Радянська історіографія – індустріалізація на власні кошти, але був іноземний капітал, в підручниках пишуть про зниження ролі іноземного капіталу. В 1-шу пятирічку створилися шахти, металургійні заводи. В 2-гу – машинобудування, 3 – виробництво військової продукції.
Термін «тоталітаризм» - більшовизм, фашизм, націоналізм.
