пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

13. Види уроків історії

У сучасній дидактиці уроки класифікують на типи залежно від провідної дидактичної мети:

•   уроки засвоєння нових знань;

•   уроки осмислення нових знань, формування умінь і навичок на основі знань, або уроки закріплення вивченого;

•   уроки повторення, узагальнення і систематизації вивченого;

•   уроки контролю і корекції знань;

•   уроки аналізу контрольних робіт.

З цих типів вже виділяються види уроків історії.

Кожен із названих типів уроків залежно від харак тера діяльності вчителя і учнів і використовуваних джерел знань підрозділяється на уроки різноманітних. У цьому вид уроку визначається основним методом організації взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів і переважним цьому уроці джерелом знань.

Так, уроки вивчення нового матеріалу мають такі види: лекція, розмова, самостійна робота- з підручником чи з текстом історичного документа, кіно- чи телеурок, урок-экскурсия, семінарське заняття. Повторительно - узагальнюючі уроки може бути присвячені узагальнення і систематизації знань по окремої темі, чи проблемі курсу, або ж підсумковому повторення основних тим (проблем) всього вивченого у цьому класі курсу. Различны й ті види таких уро ков: розгорнута це з класом, оглядова лекція вчителя (під час до до випускних іспитів), семінарське заняття, урок - екскурсія.

Уроки обліку, і оцінювання знань які у навчання історії проводяться рідко, головним чином кінці навчальної чверті, по лугодия, року, коли необхідно перевірити, і оцінити знання великої кількості учнів. Але дуже важно,чтобы ці уроки не зводилися лише у перевірці знань окремих школярів, а допомагали вдосконалення і закріплення знань і умінь всього класу.

Великий обсяг що підлягає вивченню матеріалу, і навіть необхідність органічної зв'язку знову досліджуваних фактів і яв лений з раніше вивченими ведуть до того що, що у навчанні історії (особливо у V—VIII класах) найпоширенішим типом уроку є комбінований. У цьому види його мо гут бути різна. Часто він починається з перевірки з оцінкою знань учнів по заданому для домашньої праці матеріалу, що водночас повинна бути підготовці учнів до изуче нию нового. Основний час відводиться вивченню і закріплення нового навчального матеріалу. Можлива й інша структура такого уроку. Після короткої розмови чи вступного слова вчителя органи зуется вивчення нового матеріалу, та був проводиться перевірка первинного засвоєння досліджуваної теми разом із перевіркою ви полнения домашнє завдання. Така структура доцільна на уроці, безпосередньо що продовжує вивчення теми попереднього заняття. Нерідко перевірка і - оцінка знань проводять у процесі вивчення нового навчального матеріалу, коли за розгляді тієї чи іншої питання треба актуалізувати наявні в учнів знання.

У старших класах необхідні уроки, повністю присвячені вивченню нового навчального матеріалу, оскільки розкриття досліджуваної теми тут найчастіше вимагає значного часу, і що може бути здійснено у межах комбінованого уроку.

Семинарские заняття також мають місце у старших класах. Найхарактерніші риси таких уроків: попереднє глибоке вивчення учнями рекомендованої учителем лиття ратуры і підготовка повідомлень по з основних питань семінару; колективний розбір, на занятті заздалегідь поставлених питань; колективне обговорення повідомлень, підготовлених учащи мися.

Уроки, повністю присвячені вивченню але вого матеріалу (лекції), і уроки семінарського типу, відкриваю щие змогу всіх видів самостійної роботи навчаючи щихся, застосування їх знань і умінь у нових ситуаціях, мають посісти одне з головних місць серед інших типів уроків.

Семинарские заняття характеризуються більшої, ніж будь-який інший тип уроку, ступенем самостійності які у під готування до семінару. Урочное час крім коротких введення ного і заключного слів вчителя повністю надається учням до обговорення теми семінару.

За тиждень семінару вчитель повідомляє класу його тему, дає план і перелік основні джерела знань для подготов кі. Деякі запитання, потребують поглибленого висвітлення, за дорученням вчителя готують заздалегідь окремі учні. На се минаре за власним бажанням чи з виклику вчителя учні ос віщають основні питання плану. Клас бере участь у їх обсуж дении. Заслушиваются і обговорюються підготовлені сообще ния, містять додаткову інформацію з темі семінару. У заключному слові вчитель оцінює якість подго товки учнів до семінару і узагальнює головна складова його содер жании.

Уроки-семинары успішно здійснять всі свої завдання, якщо в учнів сформувати досить рівні необхідних таких занять вміння. Найінтенсивніше вони відпрацьовуються на спеціальних уроках застосування знань та формування умінь. Учитель озброює учнів раціо нальными прийомами навчальної роботи і створює умови їхнього застосування попри всі рівні труднощі. Ці уро кі може мати основу невеличкий за обсягом і неважкий 1ю змісту новий навчальний матеріал, вони будуватися і пройденому матеріалі, але нових учнів джерелах знань. У практиці викладання такі уроки називають лабо раторными. Основний час такого уроку (30—35 хв) учащие ся працюють самостійно на тему уроку з зазначеними вчіть лем джерелами навчальної інформації.

На початковому етапі школярі користуються підказаними навчай телем прийомами, та був на вибір застосовують свої. вміння у нових ситуаціях. Учитель здійснює преимущест венно управлінську функцію, організовуючи роботу учнів. Діяльність вчителя виявляє міру продуктивності учеб іншої діяльності учнів. Вона, по-перше, в целе сообразности вибору теми уроку в організацію лабораторної роботи учнів з урахуванням її обсягу, ступеня популярності матеріалу, рівня сформованості умінь учнів. По-друге, важливо чітко й доцільно спланувати зміст струк турных елементів уроку, передбачивши характер джерел зна ний, із якими працюватимуть учні, сформулювати у просы і завдання те щоб вони забезпечували формування за планованих умінь. У завершальній частини уроку вчителю не обходжено оцінити його результативність, щоб у наступному уроці такого типу вкотре закріпити ті чи інші вміння, слабко засвоєні цьому уроці, чи включити нові, складніші вміння.

Самостійно працюючи на уроці з текстом підручника, исто рическим документом, наочними посібниками, мало териалами періодичної преси, учні усно чи письмово формують і закріплюють вміння аналізувати і виділяти глав ное, узагальнювати, порівнювати, зробити висновок, встановлювати взаи мосвязи між явищами й небуденними подіями, давати їм моральну і правову оцінку. У процесі лабораторних уроків вырабаты ваются уміння витягати інформацію з текстових і внетекстовых компонентів підручника та інших джерел, оформляти план, тези, реферати тощо. буд.

Для Х—XI класів поруч із вже зазначеними типами уроків (лабораторні, семінарські, уроки узагальнення), у найбільш наочно виявляються знання й уміння старше классников, набувають значення і ті форми, як собеседо вания, консультації. Вони відкривають можливості для про верки знань і умінь, так індивідуального навчання.


25.01.2017; 03:19
хиты: 127
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь