Класифікація виходить зі зростання ступеня самостійності учнів. Ті методи, які йдуть перші – для слабших учнів, подальші – для сильніших.
1. Пояснювально-ілюстративний метод – сприйняття і усвідомлення готової інформації. За допомогою голоса вчителя, ілюстрацій, документів. Приклад: розповідь про утворення Центральної ради з використанням портретів діячів, фотографій та документів тих часів).
2. Репродуктивний метод – відтворення знань і їх конструювання самими учнями відповідно до завдання. Метод спрямований на повторення учнем уже відомої інформації. Приклад: прочитати уривок в підручнику і дати йому характеристику; показати на карті (атласі) відповідні об’єкти.
3. Порівняльно-узагальнюючий метод – відбір схожого за своїми характеристиками історичного матеріалу і порівняння його з уже відомими учню даними + узагальнення. Ефективний як при розгляді нового матеріалу, так і при повторенні. При розповіді вчитель проводить аналогії (співставлення) з вивченим матеріалом, виділяє спільне і відмінне, причинно-наслідкові зв’язки. Приклад: порівняти природні умови різних країн Стародавнього світу, щоб пояснити особливості розвитку землеробства і скотарства у різних народів.
4. Метод проблемного викладу – використовується при розкритті складних проблем. Пояснення вчителя в цьому випадку є зразком наукового пізнання. Учні стежать за вирішенням проблеми. Цей метод варто застосовувати в старших класах. Варіанти використання методу: 1) Викладення фактів, учні самостійно розкривають суть питання та роблять висновки. Приклад: чому воюючі сторони не досягли успіху у битві під Верденом та на р. Соммі. 2) Учнів ознайомлюють з різними поглядами на суть питання і пропонують обґрунтувати свою думку. Приклад: вчитель розповідає про програми різних українських партій початку ХХ ст., учні мають визначити, який пропонувався шлях розвитку суспільства. 3) звертають увагу учнів на суперечність, конфлікт і пропунують знайти їм шляхи його розв’язання. Приклад: чому англо-французьсько-радянські переговори 1939 р. завершилися невдало?
5. Дослідницький метод – вміння самостійно здобути нові знання на основі тексту підручника, документів чи іншого джерела інформації. Цей метод конкретизують наступні методи: метод вивчення причин по наслідках – для старших класів. Є наслідки, шукаємо причини. Приклад: розповідаючи про громадську війну в США запропонувати учням зробити висновки про причини не лише на підставі тексту підручника, а й за допомогою додаткової літератури. Метод визначення зародка по зрілих формах – метод для лабораторно-практичної роботи. Приклад: виявити зародки тоталітаризму в різних країнах на основі документальних джерел, спогадів, художніх творів. Метод реконструкції цілого по частинах – для середнього шкільного віку. Приклад: демонстрація фрагменту посуду, зброї на основі яких учні конструюють цілісну картину. Метод узагальнення свідчень пам’яток звичаєвого та писемного права – цей метод використовується з розданням учням хрестоматій, текстів документів. На основі прочитаного учні роблять висновок про розвиток судочинства в тій чи іншій країні, про майнові відносини, форми покарання, кримінальні норми.
6. Лінгвістичний метод – передбачає аналіз мови документу. Через аналіз мови визначається відповідний історичниф контекст. Приклад: визначивши якою мовою написаний документ (давньоруською, українська ХІХ ст., сучасна) визначаємо історичний період та контекст. Варто використовувати, якщо документ або уривок тексту не датований.
