Суть «нового мышления» в областивнешнейполитикизаключалась в следующем: вся человеческаяцивилизациятесносвязана, в современноммиреневозможнодобиватьсясвоихцелейсиловымисредствами, необходимоотказаться от конфронтации, основанной на идеологическихразличиях, и сосредоточиться на совместномрешениистоящих перед человечествомглобальных проблем. ПервымпризнакомобновлениясталуходГромыко, которогозàпадныедипломаты и журналистыназывали «мистеромНет», с поста министраиностранныхдел. Внешнеполитическоеведомствовозглавил не связанныйтрадициямисоветскойдипломатии Э.А. Шеварднадзе. Усунення А.Громико спричинило масове оновлення керівництва Міністерства іноземних справ: було замінено десять із дванадцяти заступників міністра
«теоретичне» обґрунтування, назване «новим мисленням», зусиллями ідеологів перебудови і самим Горбачовим у його книзі «Перебудова і нове мислення для нашої країни і для всього світу», яка вийшла в 1987. Ці малопереконливі імпровізації не могли приховати подвійну, прямо пов'язану з перебудовою економіки мету, поставлену перед зовнішньою політикою. Насамперед .мова йшла про скорочення витрат на гонку озброєнь, які стали непосильними для Радянського Союзу. Друга мета полягала в отриманні від Заходу солідних кредитів, особливо важливих для забезпечення продовження імпорту зерна, і в той же час масованого постачання сучасної техніки і технології.
Разом Горбачов визначив три основних напрями ціяльності: пом'якшення напруженості між Сходом та Заходом за допомогою переговорів із Сполученими Штатами про роззброєння; урегулювання регіональних конфліктів (починаючи з Афганістану); визнання існуючого снігового порядку і розширення економічних зв'язків з усіма державами, не піддаючи більше переваги державам марксистсько-ленінської орієнтації
Після ряду зустрічей «у верхах» між Горбачовим та Рейганом (Женева, пистопад 1985 р., Рейк'явік, жовтень 1986 р., Вашингтон, грудень 1987 р.) радянська та американська сторони підписали 8 грудня 1987 р. угоду про знищення ядерних ракет середньої та меншої дальності, поклавши, таким чином, кінець періоду конфронтації. Радянська сторона взяла на себе зобов'язання демонтувати й знищити протягом трьох років 1752 ракети, американська - 869. Ця угода була доповнена шістьма місяцями пізніше встановленням детальної системи взаємного контролю. Нове керівництво пішло також на припинення радянської інтервенції в Афганістані. (13 тис. убитих і 37 тис. пор.), Процес урегулювання та виведення військ проходив у кілька етапів: у травні 1986 р. пішов у відставку Б.Кармаль, (звернувся за допомогою); в лютому 1988 р. Горбачов оголосив про виведення, яке почалося 15 травня 1988 р. і було закінчене дев'ятьма місяцями пізніше, Виведення радянських військ з Афганістану зробило можливим поновлення діалогу між СРСР та Китаєм, для якого припинення радянського військового втручання було однією з трьох умов нормалізації відносин із своїм сусідом. Дві інші умови стосувалися скорочення чисельності радянських військ па кордоні між СРСР та КНР і відходу підтримуваних Радянським Союзом в'єтнамців із Камбоджі. Радянське керівництво перейшло до політики заспокоєння в районах «регіональних конфліктів» - як в Південній Африці, так і в Персидській затоці, в Південно-Східній Азії і в Центральній Америці радянська сторона дотримувалася миротворчої політики. Згода, надана радянським урядом у липні і990 р. на об'єднання Німеччини,
