Рішення вересневого пленуму 1953 р. дали колгоспам і радгоспам відносну господарську самостійність, дозволили матеріально стимулювати селян. Закупівельні ціни на пшеницю зросли в 1952–1958 рр. в 6 разів, на велику рогату худобу — в 12 разів, грошові виплати на трудодень — в 3 рази. Значно збільшилися доходи колгоспників від продажу молока, масла. Літом 1957 р. були повністю скасовані обов'язкові постачання сільгосппродуктів особистими підсобними господарствами колгоспників, робочих радгоспів і городян. В кінці 50-х рр. колгоспи отримали право підключатися до загальносоюзних енергетичних мереж (раніше вони могли користуватися лише малопотужними сільськими енергомережами). Це значно підвищило енергоозброєністьсільського господарства, дозволило механізувати ряд робіт.В основному розвиток сільського господарства пішов по екстенсивному шляху. У 1954 р. Хрущев звернувся в ЦК із запискою «Шляхи вирішення зернової проблеми».У записці повідомлялося, що в 1953 р. було заготовлено 1850 млн. пуд. а витрачено 1926 млн. пуд. ,160 млн. пуд. довелося узяти з державного резерву.До 1959 р. завдяки зниженню податків на колгоспи і особисте підсобне господарство, технічному переозброєнню колгоспів і освоєнню цілини валова продукція сільського господарства збільшилася на 50%, зокрема в землеробстві на 54%, а в тваринництві на 24%. У 1959–1964 рр. врожайність зернових досягла 10,4 ц/га, а середньорічні збори зерна склали 129,3 млн. т. проти 7,7 ц/га і 80,9 млн. т. в 1949–1953 рр. Проте, на початку 60-х рр. в країні знов почало не вистачати зерна. У 1963 р. СРСР був вимушений вперше після війни купити хліб за кордоном. Частково це пояснювалося зростанням споживання. Так, в сім'ях колгоспників споживання м'яса виросло до 1958 р. в порівнянні з 1940 р. в 2 рази, риби і кондитерських виробів — в 3 рази, цукру — в 6 разів.Зростання с/г виробництва знизилося з 7,6% в середньому за рік в 1953–1958 рр. до 1,5% в 1959–1964 рр. Це пояснювалося непродуманою аграрною політикою, яка підкорялася сьогохвилинним вольовим рішенням. Прагнучи швидко забезпечити країну зерном, Хрущев за прикладом США захопився впровадженням кукурудзи, що забезпечує, на його думку, високі урожаї. Посіви кукурудзи швидко розширювалися (у 1956 р. — 18 млн. га, в 1962 р. — 37 млн. га), витісняючи традиційні зернові культури і кормові трави. Теплолюбиву кукурудзу сіяли навіть в північних областях, аж до Вологодської. Все це привело до зниження урожаїв хлібів і руйнування кормової бази тваринництваУ 1958 р. було ухвалено рішення про продаж колгоспам і радгоспам техніки МТС. Машинно-тракторні станції перетворювалися в ремонтні. Само по собі це рішення було розумним, оскільки працівники МТС, що отримували зарплату залежно від кількості зораних гектарів, не були зацікавлені в якісній обробці грунту. До того ж колгоспи тепер звільнялися від диктату з боку директорів МТС. Але реалізація цього заходу виявилася невдалою. Колгоспам довелося викупити техніку за один рік, по високих цінах. В результаті багато колгоспів, особливо слабких, зазнали важкі збитки. Продовжилося укрупнення колгоспів (вже в 1950–1952 рр. в результаті злиття господарств число колгоспів скоротилося з 252 тис. до 94 тис.). У 1955 р. залишалися 83 тис. колгоспів, в 1957 р. — 68 тис., в 1960 р. — 45 тис.Одночасно йшло перетворення колгоспів в радгоспи. До 1960 р. в країні було 7 тис. радгоспів, в руках яких знаходилося 30% посівних площ.Створювалися і гігантські колгоспи. Бездоріжжя, відсутність засобів зв'язку робили такі господарства некерованою. Тому почалося зселення жителів віддалених сіл на центральні садиби радгоспів і колгоспів. Цей процес продовжувався і в 70–80-х рр. Всього за 1959–1989 рр. в СРСР зникли 194,5 тис. сіл.З 1958 р. почався наступ на особисті підсобні господарства колгоспників, робочих і службовців. Колгоспник і робочий радгоспу повинні були віддавати всі сили суспільному господарству, не відволікаючись на власне подвір'я. Розміри присадибних ділянок були зменшені.У 1957 р. Хрущев, прагнучи довести переваги соціалізму, висунув програму «Наздогнати і перегнати Америку по виробництву м'яса, молока і масла на душу населення».На XXI з'їзді КПСС Хрущев призвав протягом декількох років збільшити виробництво м'яса в 2,5–3 рази. Місцеві власті з ентузіазмом підхопили почин Хрущева. Хрущев нагородив область орденом Леніна Досягнення рязанської області пропагувалися по всій країні. План 1959 р. по м'ясозаготівлі був провалений. Ларіонов покінчив життя самогубством. Таким чином, в 1963–1964 рр. Хрущев зробив спробу повернутися до курсу вересневого пленуму 1953 р. Проте ці рішення явно запізнилися.
