Англія і Франція, стурбовані непередбаченим ними розвитком подій, виступили з заявою про гарантії допомоги ряду європейських Держав (Польща, Румунія, Бельгія, Голландія, Швейцарія та ін.). У середині квітня вони звернулися до Радянського Союзу з пропозицією дати аналогічні гарантії Польщі та Румунії. У відповідь СРСР запропонував укласти пакт про взаємодопомогу між Англію, Францією і Радянським Союзом з одночасним наданням гарантій вся прикордонним з СРСР державам. Однак переговори, що почалися з цього питання, виявились непростими через взаємну недовіру між учасниками і небажання сторін йти на компроміси. Переговори відносно укладення тристороннього пакту тривали з 15 червня по 2 серпня і зайшли у безвихідь. Англія основне значення переговорів бачила для себе не в їхньому результаті, а у їхньому використанні, як засобу тиску на Німеччину. Переговори військових делегацій щодо укладення військової конвенції також виявились малоефективними. Не вирішеним залишалось питання про згоду Польщі на перебування на її території радянських військ у випадку війни з Німеччиною. Крім того, СРСР все більше схилявся до союзу з Німеччиною. У середині серпня 1939 р. радянська дипломатія, все ще продовжуючи переговори у Москві з англо-французькою стороною, вступає одночасно у контакт з Німеччиною.Лондоне, либо в армию Берлинга, созданную в СССР по советской инициативе. Существовавшая какое-то время идея создания буферного Польского государства была отброшена, что поставило деликатную проблему установления советско-германской границы. 22 сентября в Варшаве была достигнута договоренность о ее проведении по Висле. Затем, после визита Риббентропа в Москву 28 сентября, она была отодвинута на восток до Буга, что все же оставляло Советскому Союзу несколько больше пространства, чем знаменитая линия Керзона в 1920 г. В обмен на эту «уступку», нарушавшую положения секретного протокола от 23 августа, Германия передала в советскую сферу влияния Литву. Соглашение с Германией позволило Советскому Союзу присоединить к себе огромную территорию в 200 тыс, кв. км. с населением в 12 млн. человек (7 млн. украинцев, 3 млн. белорусов и 2 млн. поляков). В последующие месяцы сотни тысяч жителей присоединенных территорий были депортированы на восток как «враждебные и нелояльные элементы». 1 и 2 ноября, после спектакля «народных собраний», эти бывшие польские территории были включены в состав Украинской и Белорусской советских республик.