СУДОВІ ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ В 1928-1930 РР.
Починаючи з 28 р. Сталін обґрунтовує тезу про загострення клас. б-би в процесі буд.. соц. Вперше у 28-30 рр. ДПУ сфабрикувало ряд процесів над "ворогами народу", таких, як "Шахтинська справа", справа "Промпартії", "Труд. сел. партії". Об’єктом переслідувань були „буржуазні специ”. Только на предприятиях Донбасса в 30—31 гг. половина кадровых раб. б.а уволена или арестована. Летом 32 г. б.о открыто дело Рютина, которій подготовил критикующий Сталина документ – он б. обявлен основой блока оппозиции, на причастности к котрому строились последующие обвинения. Підгрунтя до початку дійсно мас. репр. створив 17 зїзд ВКП(б), на якому винуватцями проблем індуст, невиконання директив оголош. „розрив” між „бюрократизованими” дрібними партапаратниками та директивами центру, а також „заколоти” „правих” та троцькістів. Сигнал – вбивство 01.12.34 у Ленінграді члена Політбюро ЦК, секретаря ЦК і Ленінг. міському партії Кірова. Того ж дня у Москві була ухвалена постанова През. ЦВК СРСР про порядок розгляду звинувачень у підготовці або здійсн. террорист. актів. На слідство відводилось не більше 10 днів. Справи розглядались без прокурора та адвоката. В січні 35 р. Були засуджені Каменєв, Зіновьєв та ін. Новий виток політ.процесів відкрився 19.08.36 т.зв. Першим моск. процесом, на якому 16 звин. визнали себе винними у зв’язках з Троцьким, Зін, Бух, в участі у вбивстві Кірова. 30.09.36 Г.Ягоду, наркома ВС, замінює Єжов. 23.01.37 відкр. Друг. моск. процес – викриття „троїцькі. центру”, який мав скинути рад.уряд і організовував масовий пром.саботаж. Промови Ст.. в бер. 37 р. відкрили новий, найбільший виток репр. 37-38 рр. і закликали до підвищення пильності в б-бі з ворогом. За обставин масових репресій відбувся Третій моск. процес (02-13.03.38) – засуджено 21 особу (Бухарін, Риков, Раковський, Ягода та ін.). Політ. процеси стали важливою складовою становлення культу особи Сталіна.
