1813-1814 - Росія, Австрія, Прусія, Англія, Іспанія, Португалія
У червні 1812 р. Франція: армія з усіх залежних країн 600 тис. Розбити роздріблені сили. Росія: 220 тис. Заглиблення в глиб країни.
12(24) червня 1812 р. “Велика армія” перейшла Німан.
Російська армія (Барк лай-де-Толлі) відступом нав’язала свій план дій. В серпні 1812 р. армії з’єдналися (ІІ армія Багратіон). Було визначено місце для головного бою. Головнокомандувачем було призначено Кутузова.
Під Бородіном 26 серпня 1812 p., одначе жодна сторона не спромоглася здобути в ній вирішальну перемогу і знищити противника. Було прийнято рішення залишити Москву. Кутузов зайняв позицію на південний захід від Москви і примусив відступати Наполеона по старій Смоленській розореній дорозі.
Особливу роль у розгромі французьких військ брали партизани.
В цей час у Парижі відбувся заколот. Наполеон виїхав туди.
Наполеон відкидав можливість будь-яких поступок.
Битва під Лейпцигом 16- 19 жовтня 1813 р. У "битві народів" проти 190 тис. французів виступило до 300 тис. союзницьких військ (Росії, Пруссії, Австрії та Швеції) з 1370 гарматами. Втрати з обох сторін сягнули 140 тис. вояків, у тому числі до 60 тис. французів і 38 тис. росіян.
Шомонський трактат (1 березня 1814 р.) Тоді лорд Кестльрі став вимагати, щоб союзники уклали між собою договір зобов'язує їх діяти разом аж до остаточної перемоги. Кожен союзник виставляє по 150 тисяч осіб; Англія бере на себе субсидування війни. Союзники зобов'язуються повернути, по можливості, Європу до донаполеоновскім часів; після перемоги над Наполеоном союз чотирьох держав повинен був пильно спостерігати за тим, щоб Франція не намагалася порушити умови миру, який буде їй продиктований після перемоги. Цей Шомонський трактат був підписаний представниками Англії, Росії, Австрії і Пруссії 1 березня 1814 Він став надовго основою дипломатичної діяльності європейських держав і в тому чи іншому вигляді проіснував аж до 1822 р., коли Англія звела цей трактат фактично до нуля.
31 березня 1814 р війська союзників ввійшли до Парижа. Наполеон заслали о. Ельба біля берегів Італії.
За нього зайшов Людовік XVIII(1814-1824). Паризький мир 1814 p.,за яким Франція поверталася до кордонів 1792 р.
