У країні погіршилася внутрішньополітична ситуація, назріла політична криза. Причини: 1. Посилил виступи селян, які домагалися скасування феод. землеволод. і повинностей. 2. Дорожнеча і нестача харчів зумовили загальне невдоволення жителів міст і сіл. 3. Поразки на фронті та зрадництво дворян викликали загальне обурення народу. 4. Дії уряду були нерішучими, а королівський двір зраджував інтереси країни. 5. Законодавчі збори діяли непослідовно. 6. Посилив напруженість маніфест, виданийгерц Брауншвейзьким, де звучали погрози зруйнувати Париж і розправитися з усіма непокірними за поруш недоторк. короля. Народні маси Парижа почали озброюватися рушницями, пістолетами, піками. З провінції до Парижа потяглися озброєні загони. Велику роботу проводили політичні клуби, що з'явились у Фр ще напередодні революції. Робесп'єр у Якобінському клубі вимагав проголосити республіку, Марат закликав обрати нову Раду Комуни. 10 серпня 1792 р. Близько 20 тис. повстанців оточили королівський палац і штурмом оволоділи ним. Король заховався в Законодавчих зборах. Законодавчі збори під тиском революційних мас позбавили короля влади. Людовика XVI було ув'язнено. Висновки 1. Якщо у 1789 р. монархія у Фр була обмежена і з абсолют стала конституц, то 10 серпня 1792 р. монархія у Франції була повалена.2. Повстанням 10 серпня 1792 p. завершІ період фр революції (від 14 липня 1789 р. до 10 серпня 1792 p.), коли при владі стояла вел грошова буржуаз і частина ліберал дворянства. 3. до влади прийшли жирондисти — торг-промисл буржуаз.
Національний конвент. Після повалення монархії (10 серпня 1792 р.) було призначено вибори до Національного конвенту (зборів). Конвент було вибрано на основі загального виборчого права для чоловіків, яким виповнилося 21 рік, а майновий ценз було скасовано. У складі Конвенту було 783 депутати. У ньому майже не було дворян і духовенства, зате з'явилося два робітники і три ремісники.Близько 500 депутатів були юристамй, журналістами, лікарями, службовцями. Жирондисти сиділи на нижніх лавах у залі засідань Конвенту. У верхніх лавах були найрішучіші представники революційної буржуазії (їх називали "Горою"). На чолі "Гори" стояли Дантон, Робесп'єр, Марат. 22 вересня 1792 р. Конвент проголосив Францію республікою. Було створено новий уряд — Тимчасову виконавчу раду. До влади доступилися республіканці — жирондисти. У Національному конвенті велась боротьба між жирондистами та якобінцями, які були в опозиції. Січень 1793 р. Короля страчено. Страчено було і Марію — Антуанетту.
