Реформи в нім, включаючи закон 1850 року про викуп повинностей – були буржуазними. Головною перешкодою подальшому розвитку капіталізму в Нім. залишалася її політична роздробленість. 1849 рік в Берліні відбувається нарада делегатів Прусії , Австрії, Баварії, Саксонії, Гановера про подальшу долю Нім. Союзу – розподіл управління союзом між Австрією і Пруссією. В 1849 році була підписна прусська унія (Пруський союз: Пурссія+Саксонія, Ганновер). Згодом до союзу всі нім. держави крім Австрії, Баварії Вюртемберга і ще декількох. В 1850 року в Ольмкоці нарада представників Автсрії і Прусії. Автср. представник запропонував демобілізувати прусські війська, розпустити прусську унію і визнати союзний сейм в якості представника Пруського союзу. Скликана в 1851 році в Дрездені конференція нім. держав відновила союзний сейм в його правах. В Прусії принц Вільгельм I був призначений регентом, а з 1861 року проголошений королем. У вересні 1859 року вони створили власну політичну організацію націон. союз. На виборах в 1861 році в Прусській Ландтаг створена буржуазна прогресивна партія і отримала успіх. Проект військової реформи був відкинутий. Виник конфлікт. У великих містах – мітинги. 23 вересня 1862 року король запропонував на пост міністр – президента Прусії намісника Отто фон Бісмарка (1815-1898; «залізний канцлер»; з юнкерської родини, учився праву в Геттингенському університеті, потім в Берлінському; з 47 р. депутат ландтага. Представник Прусії в Союзному сейсі, посол у Франції) виступив проти політичних претензій буржуазії. Управляв країною без затвердженого бюджету. Він провів військову реформу, витративши великі ресурси на реорганізацію армії, її озброєння. Було відновлено загальний призив. Бісмарк виконував план формування сильної кадрової армії, щоб здійснити «залізом і кров’ю» створення юнкерсько – буржуазної нім держави. Бісмарк приступив до об’єднання нім. земель довкола Пруссії з приєднанням до неї Шлезвіга і Гольштейну. В 1864 році авст – прус війська розв’язали війну проти Данії, яка закінчилася відторгненням Шлезвіга і Гольштейна. Для того щоб легше розбити у війні Австрію Бісмарк у квітні 1866 року підписав угоду з Італією, пообіцявши їй не заважати приєднанню Венеції у війні з Австрією. Бісмарк спровокував війну з Австрією (через питання розподілу Шлезвігу і Гольштейну). Оглушливо пососаши в Гельмута фон Мольтке(начштабу Пруссів) 24 серпня 1866 року Австрія підписала в Празі мирний договір з Пруссією за яким Австрія назавжди виходила з Нім союзу і відмовлялась від будь – яких претензій на свою гегемонію в нім державах, до Пруссії приєднано частину Баварії, Ганновер, Нассау і Франкфурт. Створено північнонімецький союз (1867-1871), прийнято спільну конституцію, діяв спільний рейхстаг. Об’єднання Німеччини під верховенством Пруссії завершилося в результаті війни з Францією 1870 –71 рр. (Седанська катастрофа і падіння Парижу, а потім падіння імперії). Ще до підписання мирного договору (Франкфуртського) з розгромленою Фр. 18 січня 1871 року прусський король Вільгельм І у Версальському палаці був проголошений імператором нім. імперії, яка включала у свій склад і пд. германські держави.
