Декрети Нуева Планта— три королівські укази, якими були скасовані політичні структури Каталонії, Валенсії, Балеарських островів (каталанські країни) та Арагону. Декрет від 1707 р. стосувався Королівств Валенсії та Арагону, Д від 1715р. — Мальоркита Пітіузьких о-вів, та Д від 1716 р. — Князівства Каталонії. Ці укази було підписано під час та відразу після Війни за іспанський спадок і взяття військами Філіпа V Укази стосувалися тих територій, які підтримали іншого претендента на іспанську корону—Карла VI Декретами були знищені усі місцеві політичні структури. Фактично система «спільного суверенітету» центральної королівської влади та місцевих органів самоврядування була замінена на централізовану модель за прикладом Франції. У Каталонії та Валенсії було розпущено місцеві Парламенти на Балеарських о-вах — Велику і Головну раду. Церкві було нав'язано не властиві їй функції (пр., у 1730 р. архієпископ Мальорки наказав переписати парафіяльні реєстри, замінивши каталонські імена на кастильські). Каталаномовні території більше не мали права здійснювати економічний, фіскальний, юридичний контроль, скасовувалася чеканка власних грошей. Територія каталанських країн від тепер поділялася на провінції, якими керували призначені з Мадрида губернатори для керування економікою та фінансами створювалися спеціальні провінційні органи, якими керували інтенданти. У Мадриді було створено державні секретаріати, які згодом стали називатися міністерствами. При королі було створено Раду Кастилії, де колишнє Арагонське королівство мало менше депутатів, ніж в інших. 1711 р. королівський указ відновив частину прав Арагонського королівства, однак каталаномовних територій ці зміни не стосувалися. У Пн. Каталонії наступ на права місцевого населення розпочався раніше: після Піренейського договору між Ісп. та Фр. 1659р. І приєднання північнокаталонських р-н. Русільйону, Баляспі, Кунфлену, Капсіта Алта-Сарданьї до Фр. вже за рік було скасовано усі традиційні каталонські політичні інституції (хоча у договорі наголошувалося на тому, що у приєднаних до Фр. р-н. залишиться каталонське самоуправління), а 1700р. Людовік XIV своїм указом забов'язав з 1 травнятого самого року в усіх офіційних державних інституціях вживати виключно фр. мову. Зважаючи на репресії з боку іспанської та французької монархій та відсутність власних політичних та адміністративних структур, каталонці зберегли національну самосвідомість та розпочали боротьбу за повернення своїх прав.
