Мета: • увічнити феодальні монархії; • перешкодити визвольним рухам народів Європи. 26 вересня 1815 р. Росія, Австрія і Прусія підписали у Парижі "Акт Священного Союзу".Цей союз був утворений з метою підтримки Віденської системи міжнародних відносин, забезпечення гарантій взаємодопомоги. В одному з головних пунктів цього акту була зазначена необхідність підтримувати європейські кордони, закріплені Віденським конгресом.19 листопада 1815 р. до Священного Союзу приєдналася Франція; а згодом більшість монархій європейського континенту, за винятком Великої Британії, Туреччини (турецький султан-мусульманин не міг брати участь у Священному Союзі християнських монархів) і Папи Римського (хоча Британія офіційно не ввійшла до Союзу, вона фактично координувала свою політику відповідно до їх лінії зовнішньої політики).Зовнішня політика держав – членів Священного Союзу засновувалася на засадах легітимізму і дотриманні загальнохристиянських канонів; адже це був союз православної Росії, католицької Австрії та протестантської Пруссії. Конгреси: Аахен — 1818 р. На ньому були присутні представники всіх п'яти країн. На конгресі було вирішене питання про приєднання Франції як рівного члена Союзу і дострокове виведення з Франції окупаційних військ, а також ухвалено декларацію, що постулювала основною метою Священного Союзу підтримку "міжнародного права, спокою, віри і моральності…".За пропозицією британців установлено, що втручання у внутрішні справи інших держав може здійснюватися тільки на їхнє прохання і за їхньої участі в переговорах. Цей пункт було скасовано на конгресі Священного союзу у жовтні 1820 р. у Троппау (Сілезія), скликаному за ініціативою Меттерніха у зв'язку з революцією в Неаполітанському королівстві. Уряди Росії, Австрії та Пруссії хотіли припинити розвиток національно-визвольного руху в Польщі. 19 листопада Росія, Австрія і Пруссія підписали протокол про право збройного втручання у справи інших держав для придушення сепаратистських рухів без жодних прохань урядів цих держав. Франція і Британія не підписали цього протоколу, але й не перешкодили його прийняттю.Для зручності переговорів з італійськими урядами конгрес у січні 1821 р. переїхав у Лайбах (Любляна у нинішній Словенії). На останньому, Веронському конгресі Священного союзу (20 жовтня-14 грудня 1822 р.) погляди збіглися лише з питання про грецьке повстання (дістало засудження всіх учасників конгрессу). Священний Союз розколювали протиріччя між державами, особливо під час спроби втручання у національно-визвольний рух народів Латинської Америки.
Діяльність: в 1920-21 придушили революцію в Неаполі, в 1821 – в П*ємонті. 1823 – вторгнення в Іспанію і відновлення там абсолютизму. 1825 – декабристи в Росії. Всі в ахує, але таки придушили. 1830-31 – придушили польське повстання, але почалися революції в Бельгії і Франції. Питання про грецьке нац. – визвольне повстання вобще розкололо союз, бо Росія – підтримує, а решта – проти. Успіх революцій в Фр.і Бельг. – останній гвоздь в кришку домовини цього союзу.
