Міжнародні відносини 30х років 18 ст.

Називають «Європейська політика конвенцій» (1713-1748): після вінйи за іспанську спадщину сильна політ.потреба в спокої. Помякшення фр.-австр.суперечностей і підтримання європ.рівноваги за допомогою конвенцій. Конгреси, союзи, розподіли, обмін територіями в інтересах держав, без огляду на населення. Причини конфліктів: Іспанія. Міністр кардинал Альбероні хоче відновити гегемонію над Італією. Скориставшись Північною і Турецькою війнами 1717 окуповує Сардинію і Сицилью. 1718 морська перемога Союзу чорирьох біля мису Піссаро; військовий тиск на Іспанію аж до звільнення Альбероні. Савойя обмінює 1720 Сицилію на авст.Сардинію. Польща. Війна за польську спадщину 1733-38: рос.військо примушує в 1733-35 у війні прооти фр.кандидата (Станіслава Лещинського) обрати австро-рос.претендента Августа ІІІ Саксонського (1733-63). На зх.театрі воєнних дій (Італія) фр.перевага. 1735 – перемиря. 1738 – Віденський мир. Лотарингія відходить до Станіслава Лещинського, після його смерті 1766 – до Фр.;  Тоскана –до Франца Лотаринзького, який 1736 одружився з Марією Терезією (Австрія); Неаполь і Сицилія відходять до ісп.Бурбонів, Парма і Пяченца – до авст.секундогенітури.