Вестфальський мир – 2 мирних договори, які завершили 30літню війну(1618-1648). Підписані у містах Вестфалії Мюнстер(15 травня) і Оснабрюк(24 жовтня) в 1648 році. Іноді ще відносять сюди мирний договір між Іспанією та Нідерландами 30 січня 1648 року, який завершив Восьмидесятилітню війну. Взагалі бойові дії закінчились в 1659 Піренейським миром між іспашками і жабоїдами.
Як явище Вестфальський мир – перша спроба досягнути домовленостей способом проведення дипломатичного конгресу. І утворення Вестфальської системи міжнар. відн.
Наслідки :
Всі учасники конгресу визнали Аугзбурзький мир 1555 року, тобто «чия влада, того й віра», а деякі суб*єкти імперії(Аугсбург, Регенсбург) отримали повну свободу віросповідання.
Християни незалежно від конфесії не можуть бути преслідувані, навіть на території князя-іновірця.
Через вище вказане релігійний чинник не грає більше ключової ролі в міжнар. відн. Папа в пічальці.
Більша прозорість зн. політики через заборону видачі каперських посвідчень.
Територіальні зміни:
Швейцарська конфедерація визнана незалежною всіма учасниками конгресу і НЕ Є частиною Імперії.
Республіка Об*єднаних Провінцій(Нідерланди) визнана незлежною і не входить ні в Імперію, ні до складу Іспанської корони.
Померанію розділили між Швецією і Бранденбургом.
Шведи отримали також Бременське і Верденське архієпископства і Вісмар(контроль над гирлами річок).
Курфюрстів в Імперії стало 8, бо дали і Баварцям, і нащадкам Віттельсбахів, які цапались за нього.
Верхній Пфальц передали Баварії. Бранденбург непогано так виріс і став Бранденбург-Пруссія.
Всі ембарго і торгові обмеження, накладені на суперників під час війни знімалися. Вільне судноплавство по Рейну.
Вестфальська система міжнародних відносин.
Вестфальський мир – 1648 рік. Перша спроба досягнути домовленостей способом проведення дипломатичного конгресу. Більше того, це перший приклад створення чогось приблизно схожого на міжнародне право, яке з корективами проіснувало добрих 300 років. Без коректив – до створення імперії Наполеона. Суб*єктами політики виступають суверенні держави(до цього в осн. – правителі, після 2 Св. війни – блоки держав). Найвищий арбітраж у Вестфальській системі відсутній(до цього-то Папа, то Імператор), а отже країни абсолютно вільні у своїх діях щодо внутр. політики, а в зн. обмежені страхом відхватити по зубам. Взагалі, право починати і вести війни за цією системою – це законне право суверенної держави. З іншого боку, як тільки хтось пробує щось відгризти, проти цього щасливчика радісно збирається коаліція(в якій 80% шанс, що буде Англія), і дружно зменшують йому апетит.
Система залежала від волі і бажання 5 держав: Англія/Британія, Франція,Рашка,Пруссія і Австрія.
Також проголошено деідеологізацію політики, тому релігійне питання в міждерж. відносинах відходить на десятий план.
Отож, основні принципи системи Версальської:
Принцип Національних інтересів
Принцип балансу сил
Пріоритет держав-націй
Принцип державного суверенітету
право вимагати невтручання у внутрішні справи країни
рівність прав держав
зобов*язання виконувати підписані договори
принцип дії міжнародного права і застосування дипломатії в міжнародних відносинах.
