Розстановка сил: Найпотужнішою після Вестфальського миру (1648) виявилась Франція, яка дуже вдало свого часу в*їхала у війну і добила уже й так посмиканих за всі кінці Габбсбургів. Друга половина 17- початок 18 ст. – це епоха її домінування в Зх. Європі. При цьому, користуючись своєю піздатістю, французькі королі не стали сприяти розвитку капіталістичних відносин, а всіма кінцівками трималися за феодалізм та абсолютизм. Ну, до чого це призвело – знаємо, але на цьому етапі концентрація всіх ресурсів(а Франція мала їх будь здоров) в руках короля(той самий Людовік 14) дозволила проводити послідовну і в осн. успішну зн. політику.
Він спрямовував зусилля на Західнонімецькі землі + навіть висував претензії на корону Імператора СРІ, аргументуючи це тим, що його рід – від Карла Великого, а от в Габсбургів – тільки від Оттона І(десь 200 років різниці). Результат – війна Аугзбурзької ліги(1688-1697) Фр. не затащили.
Також були претензії на Франш-конте і Пд. Нідерланди, через що був махач проти Іспанців(це землі іспанських Габсбургів) 1667-1668(деволюційна війна, не вигоріло). + Двіженія в бік Пд. Нідерландів не сподобались голландцям+ їм ДУЖЕ СИЛЬНО не подобалась торгова політика Франції з її довбаними митами, тому Франко-голландська війна 1672-1678, куди влізло пів-Європи, і жабоїди добились нарешті більшості претензій.
В дипломатичному плані Французи намагались недопустити союзу Голландія-Англія чи Англія-Іспанія, бо тоді Фр. флот не затащить і колоніям жопа. Перемога в дип. Полі – переконали Карла ІІ влізти в іспано-португальську війну на боці португалії.Лох. Взагалі Карл ІІ мав якийсь нездоровий потяг чи то до Людовіка 14, чи то до французів загалом, чи до їх субсидій, чи до всього зразу – я хз. Він постійно норовив вступити з ними в якийсь союз, навіть якщо це не відповідало англ. інтересам, але парламент, уряд і дворяни періодично пінали його за це і він різко змінюва риторику, тому позиція Англії щодо Франції періодично мінялась.
З іншого боку, постійні війни призвели в 1670-х роках до ряду селянських повстань, бо постійні війни за цілі, на які селянам срать, а в армію забирають і податки ставлять такі, що хоть вішайся. Тому Людовік трохи пригальмував – відновити сили, подушити повстання, чайку попити, в кінці-кінців.
1701-1714 – епічний махач за Іспанську спадщину, який зупинив розширення Франції і не дав зробити особисту унію Франція-Іспанія, бо це був би gefickt. Зусилля СРІ, Арагону, Бриташки, Нідерландів, Пруссії, Португалії, Ганноверу і Савойї ледь вистачило щоб зупинити цю махіну. Але унії не було, а фр. флот – на дні морському.
Детальніше – у відповідному питанні.
