Соціально-економічний розвиток. Революція 1848-1849 рр. завдала тяжкого удару феодальним відносинам. На основі виданих на початку 50-х років урядових указів («патентів») феодальні повинності були скасовані.Однак за скасування феодальних повинностей поміщики отримували від держави грошовий викуп в якості компенсації. Це було проведено за рахунок збільшення податків, які лягали на широкі маси селянства. Проте відміна феодальних повинностей відкривала шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві, що в свою чергу сприяло зростанню промисловості і торгівлі. У Відні, Граці, Празі, Брно, Трієсті і в інших промислових центрах виник ряд машинобудівних заводів, які виробляли сільськогосподарські знаряддя, ткацькі верстати, прядильні машини. Видобуток кам'яного вугілля збільшився з 1,5 млн. тонн у 1847 р. до 5,5 млн. тонн в 1859р. Вивіз залізної руди зріс з 3,6 тис. т. до 53,1 тис. т. Число парових машин зріс з 231шт. в 1841 г. (загальною потужністю в 2,900 к. с. ) до 2841шт. в 1863 р. (потужністю в 44 410 к. с.). Мережа залізниць збільшилася з 1071 км. в 1848 р. до 6100 км. в 1870 р. Розвиток капіталізму в різних частинах монархії Габсбургів відбувалося нерівномірно. Найрозвинутішою була Нижня Австрія та чеські землі. Далмація, Галичина, Буковина і ряд інших районів залишалися економічно відсталими. Правлячі кола Австрійської імперії навмисно затримували розвиток цих земель, прагнучи зберегти їх як аграрних придатків Австрії. Утворення Австро-Угорщини. Для зміцнення позицій у Європі, на фоні посилення тенденцій до об’єднання Німеччини, влада Австрійської імперії шукала собі союзника. Таким союзником могла стати Угорщина, де існував потужний національний рух проти австрійського гноблення. Таким чином, в березні 1867 обома сторонами було укладено Австро-угорську угоду, що перетворило Австрійську імперію в Австро-Угорщину. Нова держава являло собою конституційну дуалістичну монархію, розділену на Транслейтанію і Ціслейтанію, кожна з яких отримала повний суверенітет щодо внутрішніх справ. Обидві частини повинні були мати власний парламент, що обирається і незалежний уряд, власну систему державної адміністрації, суду та юстиції.
