Серед пріоритетних проблем української історії завжди були дослідження елітарних верств суспільства. У становому суспільстві еліта — це представники різних суспільних верств, які завдяки багатству, здібностям, знанням мають економічну та політичну владу над соціальними інститутами і окремими людьми. Серед них в українській історії визначне місце займали шляхта і козацтво. У ХVII–ХVIII ст. в умовах мілітарної держави і оточення в українській еліті першочергове значення мала козацька старшина, і тому, лише розв’язавши всі проблеми, пов’язані з персональним складом української козацької старшини, спеціальні історичні дисципліни зможуть виразно вплинути на якість, зміст і спрямування розробок з історії Гетьманщини. У литовську та польську добу практичній генеалогії приділялася значна увага прот дворах відомих магнатських родів — Острозьких, Вишневецьких, Сангушків та ін. Спостерігалася тенденція виводити свої родоводи від різних гілок династії Рюриковичів, а також від литовської династії Гедиміновичів. Дослідження генеал. Шляхетських родів в Україні також має давнє коріння (1 праця — твір Юхима Єрлича). Про популярність генеал. Серед козацької старшини свідчить намагання гетьм.К.Розумовського створити у 1760 р. Кафедру геральдити та генеал. В унів.в Батурині. Твори, що репрезентували практичний період генеал. Козацько-старшин родів, мали переважно х-р родинних хронік та літописів. Вони зберіг у фамільних архівах, багато з них було втрачено ще наприк.ХІХ ст.унаслідок розорення і продажу дворянських маєтків та 1917-1921 рр. Тому про укр.генеал.пам'ятки сучасним дослідникам відомо переважно з праць попередників. Становлення укр.генеал.як наукової дисципліни сер.-друга пол.ХІХ ст. Перша праця “Историческая и статическая записка о дворянском сословии и дворянских имуществах Черниговской губернии” (1841) О.Маркович — спиралася на на архівні джерела. Після розаочалась активна розробка родоводів козацької старшини. Вел.вклад внесли: М.Максимович, Г.Милорадович, В.Горленко, М. Тройницький і особливо В.Модзалевський (він підніс відчизняне родознавство до європ.рівня).
