Одним з найдавнішихфактів,щофіксуєсимволікупрапорівкозацькоговійська єлітописГригоріяГраб’янки, де згаданокорогву (бойовий прапор), надану в 1576 р. реєстровомукозацькомувійську королем Стефаном Баторієм.СимволікицієїкорогвиГраб’янка, однак, не описує,обмежуючисьлишеописомзображення на „гербовійпечатці” („лицар з самопалом і з ковпаком, набакирнадітим”).З періоду, що передував початку Визвольноївійни 1648-1657 pp. до наших днівзбереглисялишепоодинокіфрагментиописівукраїнськихкозацькихпрапорів. ЗаданимиВ.Сергійчука, середцихфрагментіввідомийопис прапора загону запорожців, які на чолі з князем ДмитромВишневеньким-Байдою у 1557 р. перейшли на службу до Івана Грозного ( даю не повнийопис: зображений Господь Вседержитель на біломуконісередзоряного неба, оточенийнебесними силами)Збереглисятакож описи прапорівлівобережнихкозацькихсотень, якимдоручавсязахистмісцевихзамків (під началом замковихкомендантів). Так, Стародубськакозацька сотня в 1626 р. отримала „корогвуособливучервону з хрестомблакитним”, Чернігівськакозацька сотняблакитнукорогву з червонимхрестом.
Набагатобільшевідомостей про козацькепрапорництводійшло до нашого часу з доби Богдана Хмельницького. Так, у 1646 р. реєстровекозацькевійськоотрималовід короля блакитнукорогву з „червоно-білим" орлом (імовірно, видозміненим гербом Польщі). Під 1648 р. літописецьСамійло Величкозгадуєзапорозькіклейноди, до них належала й „корогвакоролівськазолотописана, барзо красна” (тобтогарна)5. У лютому 1649 p., як зазначавМ.Грушевський, польськікомісари передали гетьмановіновукоролівськукорогву – червону з білим орлом і написом „IoannesCasi-mirusrex”. Вона, по суті, мала у своїйкомпозиції герб КоролівстваПольського – без будь-якихіншихсимволів.Ще одна звісткаочевидцястосуєтьсясимволікипрапорів, підякимикозакиХмельницького обложили Львів у 1655 р. Як передаєйого слова І.Крип'якевич, сам гетьманвиступавпіддвомакорогвами - великою червоною і другою, „з образом святого Михаїла, щопростромлюєзмія”. На підставіусіхцихсвідченьІ.Крип'якевичзробиввисновок,щов часиХмельниччини в козаків „не було прапора одного типу. Протевже тут виявлялисямотиви, якізгодом, наприкінці XVII і у XVIII ст., станутьзасадничими для козацькогопрапорництва: по-перше, малюнокхреста, по-друге - зображеннясвятих, щовважалися заступниками козацтва (зокрема і св. архистратига Михаїла).
Нарешті, класичнимджерелом з історіїкозацькогопранорницт-вадоби Богдана Хмельницькоговважаєтьсяопис 24 прапорів, щоїхвійсько князя ЯнушаРадзівіллазахопилопідЧерніговом (у Ріпкинськійбитві 26 червня 1651 р.) та в Києві (наприкінцілипня того ж року); впершецейописопублікував у 1963 р. Я.Ісаєвич. Отже, уже за часів Богдана Хмельницького в символіцікозацькогопрапорництваутверджуються два основнімотиви: 1) зображенняхреста, часто у сполученні з півмісяцем, сонцем та зірками; 2) зображенняхристиянськихсвятихабоїхніхатрибутів.Тісамімотивипереважалиудругійполовині XVII на початку XVIII ст. у слобідськомупрапорництві. Згідно з данимиВ.Іванова й В.Смоленськогокорогвиполків і сотеньСлобожанщинималитодісимволіку, скомпонованусаме за цимидвома схемами. Зображенняхреста, супроводжуваногопівмісяцем і зірками, є на корогвахДругоїСуджанської, Педригайлівської. Красносільсько-Сироватської сотен.Поодинокі відомості стосовно прапорів гетьманів доби Руїни маємо з другої половини XVII ст. Зокремавідомо, що Петро Дорошенко отримаввідтурецького султана корогвуіззображеннямпівмісяця. Зберегласятакожпевнаінформація про козацькепрапорництвочасівІванаМазепи. Так, львівськийдослідникна початку XX ст. Й.Застирець, покликаючись на матеріалиархівувідомогопольсько-українськогописьменника і політичноюдіяча XIX ст. М.Чайковського (Садик-паші), наводив описи прапорів, підякимивійськоМазепиперебувало в 1709 р. у Бендерах.На увагу заслуговує і розвідка Ю. Савчука„Студії над прапором Івана Мазепи”, присвячена ще двом автентичним пам'яткам прапорництва кінця XVII - початку XVIIIст.У XVIII ст., насамперед під впливом стилю бароко, що панував тоді як в українському мистецтві загалом, так і в геральдиці зокрема, композиція козацьких прапорів почала істотно ускладнюватись.У 1924 р. Микола Макаренко описав групу запорозьких прапоріві хоругв з в фондів Ермітажу. На думку дослідника, історична доля цих прапорів склалася так після зруйнування Січі в 1775 р. вони потрапили до князя Г.Потьомкіна, а коли тоіі помер. – до князівського управителя. Після смерті вдови управителя в 1829 р. прапори врешті передали до Царськосельського арсеналу, а пізніше – до імператорського Ермітажу. збірка налічувала 14 прапорів. Найвідомморськ прапор Війська Запорозького.
