Генеалогія – наука, що вивчає походження родів або окремих осіб,родинні зв'язки.
У XVIII ст. почалося викладання генеалогії як науки, видаються довідники, підручники та посібники. У XIX ст. приділяти стали увагу генеалогії не аристократичних родин. У XX ст. почали друкувати часописи з генеалогії, генеалогія перетворилася на спеціальну історичну дисципліну, а у 1951 р. в Німеччині видається «Генеалогічний довідник дворянства», в Україні доби СРСР розвій української генеалогії був насильницьки пригнічений політичним режимом. Натомість в еміграції виникли фахові видання «Рід та знамено» (1948 р.), «Бюлетень УГГТ» (1963 р.); та генеалогічні установи «Інститут родознавства», «Українське генеалогічне і геральдичне товариство» (УГГТ). Незалежна Україна почала друкувати від 2000 р. «Генеалогічні записки Українського генеалогічного товариства».
Виникли наукові товариства генеалогів: «Російське генеалогічне товариство» (Петербург), «Історико-родовідне товариство[ru]» (Москва), «Секція генеалогії Українського геральдичного товариства» (Україна), «Українське генеалогічне товариство» (Україна) та інші.
Від 1952 р. щодва роки відбувається Міжнародний конгрес генеалогів та геральдистів, у 1971 р. утворена Міжнародна конфедерація генеалогів та геральдистів, у 1998 р. виникла Міжнародна академія генеалогії, у 1995–1997 рр. генеалогічні конференції «пам'яті Модзалевського В.»
Триступінчата методика генеалогічного дослідження. Перший етап – це складання генеалогічного досьєна кожного представника досліджуваного роду,що компонується з різних документів(Розділи досьє: сімейний стан, національний, прикмети та фізичний стан (портрети, фото, довідки про стан здоров’я та смерть), характер та інтелект (разом зі зразками письма різного часу, свідченнями оточення), віросповідання, політичні переконання, освіта, соціальний статус та посади, фінансовий стан.).Другий етап – складання генеалогічної карткина кожного представника роду. Картка резюмує дані таблиць у більш стислій формі(Інформація з досьє лаконічно відображається у генеалогічній картці, що містить пункти, у яких вказано дати життя, шлюбні зв’язки, дані про дружину, національність, фізичні характеристики, релігійні та політичні погляди, освіту, службову діяльність, титули, дітей, фінансове становище).Третій етап– складання таблиць, які є кінцевим результатом суто генеалогічного дослідження та можуть бути оприлюднені.
