Грошова реформа 1922—1924 років
- обмін старих знецінених рублів («радзнаків») шляхом деномінації на нові
- впровадження твердої, забезпеченої золотом валюти - червінця.
- впорядкувати грошову систему країни, яка опинилась на межі колапсу після перших років свого «комуністичного» існування..
Суть
- Перша деномінація 1922 р. (обмін був зроблений у співвідношенні 1 «радзнак» емітований 1922 року прирівнювавсь до 10 000 емітованих раніше) впорядкувала грошову систему, але не зупинила інфляцію. На XI з'їзді РКП (б) було прийнято рішення про створення стійкої радянської валюти.
- прийнято рішення назвати нові гроші «червінцями».
- 25 червня 1922 р. заступник голови Уряду РСФРР О.Риков підписав декрет про надання Державному банку права випуску банківських білетів — червонців. Стійкість червінця забезпечувалася Державним банком на 25% дорогоцінними металами та іноземною валютою, а на 75% - ліквідними товарами, векселями та іншими зобов'язаннями.
- було прийнято рішення про випуск золотих червінців у вигляді монет. Металеві червінці в основному використовувалися урядом для зовнішньо-торговельних операцій, а паперові для внутрішніх.
- З листопада 1922 почалося надходження в обіг «золотих» паперових банкнот номіналом в 1, 3, 5, 10 і 25 червінців. - Протягом 1923 року питома вага червінців в грошовій масі зросла з 3% до 80%.
- діяли дві валютні системи: забезпечені червінці та незабезпечені рублі «радзнаки» емітовані в різний час.
- Державний банк щодня оголошував новий курс червінця по відношенню до рубля, що породжувало спекуляцію і створювало труднощі для розвитку торгівельної та господарської діяльності. Червінець став переважно міської валютою. Населі його придбати могли дозволити собі тільки заможні селяни, в той час як для основної маси селян він був занадто дорогим.
- На другому етапі, в лютому 1924 р., були випущені в обіг казначейські квитки в 1, 3 і 5 рублів золотом. Крім того, за посередництвом повноважного представника СРСР у Великій Британії Х.Раковського Державний банк розмістив замовлення на карбування срібних монет на британських підприємствах.
- Емісія старих грошових знаків - «радзнаків» - було припинена.
- проведення обов'язкового обміну«радзнаків» на нові гроші.
Результат
- була створена єдина грошова система, яка включала однакових за платіжною силою банківські квитки (червінці), казначейські квитки (рублі) та розмінні монети.
- Грошовий обіг став регулювати Держбанк.
- зупинили інфляційний процес
- Стабілізація курсу валюти сприяла розвитку кредитування.
- У 1921-1923 рр.. була створена радянська кредитно-банківська система.
Грошова реформа 1947 року або «Сталінська» реформа —
- спрямована на ліквідацію відповідних економічних наслідків Другої світової війни 1941—1945.
Суть
- 14 грудня 1947 РМ СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову «Про проведення грошової реформи та про відміну карток на продовольчі та промислові товари». Завданням реформи було зміцнення курсу радянського карбованця шляхом вилучення значної маси грошей з обігу.
- обмін перебуваючих в обігу грошових знаків на нові у співвідношенні 10:1
- переоцінка трудових грошових заощаджень населення
- ліквідовувалася введена в роки війни карткова система на продовольчі та промислові товари й запроваджувався перехід до продажу їх у відкритій торгівлі за єдиними державними роздрібними цінами.
Наслідки
Грошова реформа привела об'єм грошової маси, що перебувала в обігу, у відповідність з потребами господарства і повністю позбавила можливості використовувати як фальшиві гроші, так і старі радянські, які були вивезені з СРСР. - Пільговий обмін заощаджень сприяв швидкому зростанню вкладів населення. Вже в 1960 р. вони зросли в 3 рази, а середній вклад став у 3 рази більшим за середньомісячну зарплату.
- Більше того, розпочалося періодичне зниження цін, І це благодійно впливало на настрої населення та зміцнення грошової й фінансової стабільності.
Грошова реформа в СРСР 1961 року — грошова реформа, що була проведена в СРСР в 1960—1961 роках у формі «чистої» деномінації. ЦК КПРС назвав цю реформу «найгуманнішою у світі».
Суть
-питаннязагальногооздоровленнягрошовоїсистеми СРСР, деномінації карбованцятавипускугрошейновогозразка.
- 24 лютого 1958 р. Рада міністрів СРСР прийняла постанову про карбування монет нового зразка.
Обмін
- жовтень—грудень 1960 р. гроші нового зразка заповнили сховища Держбанку на місцях.
- жовтень 1960 р. розпочався перерахунок вкладів в ощадних касах.
- 1 січня 1961 року почали випускатися банкноти нового зразка номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців. Монети нового зразка чеканилися номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок та 1 карбованець.
- Грошові банкноти зразка 1947 року і срібні, нікелеві, мідні і бронзові монети, випущені в СРСР починаючи з 1921 року, вилучаються з обігу і змінювалися на нові у співвідношенні 10:1.
Забезпечення нових грошей
- Нові радянські гроші мали золоте забезпечення.
Підробки
- У лютому 1961 року в країні було відзначено ходіння фальшивих грошей, виконаних за новими зразками. Найпоширенішими способами підробки паперових грошей були друк грошових білетів з фотонегативів і кліше, виготовлених граверним або фотомеханічим способом, а також одноразове копіювання за допомогою розм'якшення хімічним способом фарб на справжніх купюрах, малювання олівцями і фарбами. Монети виготовлялися шляхом лиття в гіпсових, алебастрових або металевих формах, штампування (карбування) і гальванопластики. З монет найчастіше підробляли 50 копійок і карбованці, але зустрічалися і п'ятаки, зроблені з м'яких металів.
