Після встановлення на українських землях більшовицького режиму, а згодом і включення їх до складу СРСР тут були поширені знаки радянського зразка. На західноукраїнських землях у міжвоєнний період використовувались гроші держав, до складу яких вони входили: у Галичині польська марка, а з 1924 — злотий, що дорівнював 100 грошів, на Закарпатті — чехословацька крона, яка ділилася на 100 геллерів, а на Буковині — румунська лея, що складалася з 100 бані.
Відомий історичний факт реакції Москви на плани уряду України щодо випуску власних грошей номіналом 50 карбованців з урахуванням вимог загальнодержавної ідеології – гербом, текстом та іншими радянськими ознаками. Коли про це стало відомо В.Леніну, з Москви на Україну на ім’я голови Раднаркому Х.Раковського терміново надіслали телеграму про те, що «ЦК РКП пропонує не ставити на обговорення Українського раднаркому відповідальних рішень, як-от, випуск нових знаків або обмін карбованців, попередньо не запитавши ЦК РКП, бо до таких заходів можна вдаватись тільки у всеросійському масштабі».
Грошові знаки 1919-1920 рр.
- Нарком фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час окупації Києва після того, як його залишили українські війська. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.
- Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919 року Радянська Україна поєдналася з радянським урядом Росіїбула узаконена єдина грошова одиниця — рубль РРФСР. Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.
СРСР
- «Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс. Це становище спричинилося до проведення у 1922–1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського. 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.
- Офіційно українською мовою слід було перекладати «рубль» як «карбованець»; назва «карбованець» була вказана на радянських банкнотах, поряд з назвами на титульних мовах усіх 15 республік Союзу. Відповідно скорочення «крб» зустрічалося в магазинах УРСР.
Грошові знаки 1923-1924 рр. уже містили символи новоствореного Радянського Союзу: герб СРСР, написи мовами республік, що увійшли до його складу – РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР та Закавказька Федерація. У жовтні 1922 р. Державний банк СРСР, що став емісійною установою, отримав право випуску червінців – перших радянських стабільних грошей.З метою зміцнення престижу нової валюти у 1923 р. запроваджено карбування золотих радянських червінців. На їх лицьовому боці вміщено зображення постаті сівача за мотивами тематики скульптора І. Шадра.
Райхскомісаріат Україна
- Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 крб. Окупаційні гроші — карбованці Райхскомісаріату Україна були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками.На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не признавалися.
- В кінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг.
Купюри 1942–1944 років
Купюри були надруковані в Німеччині. Дизайн карбованців розроблений на тему «щасливе українське населення». Купюра в 2 карбованця практично не зустрічається — за легендою, весь тираж при перевезенні залізницею був спалений партизанами в німецькому поїзді.
-Після зняття німецької окупації грошова радянська система була повернена.