Національні паперові бони України 1917-1920 років: Політичний, економічний і мистецький аспекти.
- Протягом 1917 р. Україна ще фактично була складовою частиною Російської держави, а отже, на її терені були в обігу лише ті гроші, які емітувало російське керівництво.
- державні витрати перевищили загальні доходи в кілька разів. Щоб вийти з цього скрутного становища, уряд «кинув» на ринок у необмеженій кількості паперові гроші, спершу «думки», а потім і «керенки» (названі в народі за прізвищем голови Тимчасового уряду О. Керенського).
- Випуск великої кількості паперових грошей неминуче призвів до інфляції.
- На початку літа 1917 р. Тимчасовий уряд взагалі припинив постачання грошей в Україну.
- Уряд створив спеціальну комісію, до складу якої ввійшли відомі економісти, знавці банківської справи. Проаналізувавши ситуацію, члени комісії зійшлися на тому, що випуск власних грошей уможливить фінансову незалежність України від Росії.
- 24 жовтня 1917 р. Секретаріат фінансів УНР скликав спільну нараду з директорами державних і приватних банків та кредитових установ, де розглядалося питання про випуск грошей і цінних паперів УНР.
- 19 грудня Центральна Рада ухвалила тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів3. Першу емісію становили карбованці.
- 24 грудня 1917 р. (6 січня 1918 р. за н. с.) тимчасовий закон про обіг державних кредитових білетів УНР набрав чинності. Перші паперові гроші УНР було випущено, за різними джерелами, 24-26 грудня 1917 р. (за новим стилем відповідно 5-7 січня 1918 р.).
- Ще влітку 1917 р. М. Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Для герба України були запропоновані зображення козака з рушницею і навіть сварга (свастика).
- Перемогу в цих «змаганнях» здобув художник Г. Нарбут.
- запропонував зобразити на перших українських паперових грошах тризуб із хрестом. Загальний обсяг емісії було встановлено на суму 500 млн. карбованців. Започаткували її купюрою номіналом 100 карбованців.
- На цій купюрі, крім тризуба, зображений лук-арбалет — герб Києва, її аверс і реверс оздоблено рослинним орнаментом. На аверсі в центрі — восьмикутник, у якому розміщено тризуб з хрестом. Тут же вказані ініціали художника — «Г. Н.» (Георгій Нарбут). Рік — 1917. Розміри — 171x105 мм. На реверсі зазначений номінал купюри — «100 карбованців», напис зроблено російською, польською та єврейською мовами. Це пояснюється тим, що населення України, крім самих українців, складалося тоді переважно з росіян, поляків та євреїв. Водяного знаку перші паперові гроші не мали, тож невдовзі з'явилося багато фальшивих.
У народі називали «кульженками», за прізвищем власників друкарні — братів Кульженків, «горпинками» — третя назва, імовірно, виникла завдяки орнаменту, адже подібними візерунками в ті часи нерідко оздоблювалися жіночі фартухи. Спосіб друку — «тетбеш» (реверс перевернутий).
- 24 вересня 1918 р., уже за Гетьманату, банкноту номіналом 100 карбованців було вилучено з обігу.
- 22 грудня 1917 р. (З січня 1918 р.) створюється Український Державний Банк, якому було надано право випускати паперові гроші.
- 1 березня 1918 р. було прийнято Закон про грошову одиницю, карбування монети та друк державних кредитових білетів, згідно з яким гривня стала основною українською грошовою одиницею (1 гривня = 100 шагів — 0,5 крб., містила 8,712 частки чистого золота).
- Додатково, за законом, планувався випуск українських монет різної вартості (золотих 20 гривень з портретом Т. Шевченка, тризубом і написом «Українська Народня Республіка»; срібної 1 гривні з тризубом, аналогічним написом і зазначенням назви монети, року та місця випуску; дрібних мідних монет у шагах номіналами 1, 2, 5, 10, 20, 50).
- 5 березня 1918 р. у Києві Український Держбанк почав друкувати тимчасові розрахункові білети, які пішли в обіг ще до появи купюр, надрукованих за кордоном. У такий спосіб відбулася друга емісія Центральної Ради (починаючи з 6 квітня 1918 р.). Тоді були випущені паперові гроші номіналом 100, 200, 400, 500 і 1000 крб. з водяними знаками на високоякісному папері.
- 30 березня 1918р. закон про випуск паперових грошей номіналами 5,10, 25 і 50 крб. (загальною вартістю 100 млн. крб.) Планувалося, що в обігу вони будуть більш-менш тривалий час (до 1 березня 1924 р.). У результаті ж 5 і 10 крб. так і не випустили, 25 крб. з'явилися 6 квітня 1918 р., 50 крб. — дещо пізніше.
- Банкноту номіналом 25 карбованців оформлював художник О. Красовський. Друкувалася вона в київській друкарні В. Кульженка. Папір звичайний, водяні знаки відсутні. Купюри видавалися кількаразово, тож між деякими бонами різних випусків є різниця в написанні слова: «...з кредитовим білетом» і «...з кредітовим білетом».
- Ескіз банкноти вартістю 50 карбованців також підготував О. Красовський. Від попередньої купюри вона відрізняється кольором фарби на аверсі. На цьому боні вказані серія і номер. У слові «Директор» літеру «і» замінено на «й». Всі написи зроблені українською мовою. На реверсі зазначено: «За фальшування карається тюрмою». На аверсі зображені селянка з серпом та снопом колосків і селянин з лопатою. Звідси й народна назва купюр — «лопатки».
- Через велику кількість фальшивих знаків вартістю 50 карбованців у повсякденній практиці виник такий «звичай»: власники купюр при розрахунках підписували їх, щоб засвідчити «справжність». Отже, на знаках накопичувалось багато підписів їх тимчасових власників, поставлених олівцем або чорнилом. Цей факт є досить цікавим для дослідників, які вивчають проблеми поширення та руху грошової маси.
- були випущені й українські марки номіналом у шагах. Попервах вони задумувались тільки як поштові мініатюри. Та згодом через нестачу дрібної розмінної монети український уряд, за прикладом російського, прийняв рішення про те, щоб застосовувати їх водночас і як марки, і як гроші. Відповідний закон УНР був ухвалений 18 квітня 1918 р. Папір для марок використовували грубий, придатний для тривалого вжитку.
- Малюнки підготували художники Г. Нарбут і А. Середа. На 10 шагах зображено тризуб на тлі стилізованого зображення Сонця, від якого йде проміння на Землю. На 20 шагах — селянин у брилі з косою, збоку — тризуб. Звідси походить і назва всієї серії — «брилі». На 30 шагах зображена дівоча голівка у вінку (алегорія «молода Україна»). 40 шагів прикрашає тризуб, довкола — рослинний орнамент; унизу праворуч — два схрещені поштові ріжки. На 50 шагах — номінал «50 шагів», облямований рослинним орнаментом у вигляді вінка з двома схрещеними поштовими ріжками у його верхній частині. На реверсі всіх шагів напис: «Ходить нарівні з дзвінкою монетою».
II. Емісії уряду гетьмана П. Скоропадського (29.04. —14.11.1918р.)
- 31 травня 1918 року гетьман Скоропадський віддав наказ про введення до обігу нових паперових грошей — гривень. Друкувалися вони в Берліні ще на замовлення Центральної Ради.
- 5 серпня 1918р. з'явилися перші паперові гривні. То були 3,6-відсоткові облігації внутрішньої позики номіналом 50, 100, 200 та 1000 грн., які називалися «Білетами Державної Скарбниці». Такі білети друкувалися з 8 купонами (по 4 з кожної сторони купюри). Автором ескізів був художник Г. Нарбут. Спочатку білети планувалося використовувати як облігації для внутрішньої позики, проте через нестачу готівки в серпні 1918 року уряд наказав застосовувати їх як гроші.
- Значна частина гррошей з Росії оберталась і осідала в Україні. Крім «царських», яким ще надавалася перевага, використовувались гроші уряду О. Керенського, німецька та австро-угорська валюти, місцеві бони, карбованці УНР.
- При уряді був створений Фінансовий комітет, перше засідання якого відбувалось 10 травня 1918 р. Під час першого прилюдного виступу міністр заявив, що вважає створення власної грошової системи одним з головних завдань української політики.
25 серпня 1918 р. був опублікований закон, згідно з яким заборонялося ввозити в Україну 5-відсоткові зобов'язання і серії білетів державної скарбниці Росії
- У серпні-вересні 1918 р. в Україну почали надходити перші партії грошей, надрукованих у Німеччині на замовлення Центральної Ради. Запровадження гривень в обіг Київською конторою Держбанку розпочалося тільки 17 жовтня 1918р. Надруковано було одразу 6 номіналів: 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень (1000 і 2000 гривень уряд змушений був замовити через тогорічну інфляцію). При чому тільки на двох останніх стояла офіційна назва України за часів гетьманату — «Українська Держава». Оскільки проекти купюр інших номіналів розроблялися ще в період правління Центральної Ради, на них зазначалося — «Українська Народня Республіка». Автор проекту банкноти номіналом 2 гривні — В. Кричевський, 10, 100, 500 гривень — Г. Нарбут, 1000 і 2000 гривень — І. Мозалевський.
- Гривня виявилася найбільш стабільною з усіх грошей, які були в обігу в Україні. Навіть узимку 1919-1920 рр. за гривню давали 200-300 радянських рублів. Вона квотувалася вище, ніж дрібні «миколаївські» гроші номіналом 1, 3, 5 рублів. Що ж до карбованця, то він втратив свої позиції. Офіційно 1 карбованець дорівнював 2 гривням, проте на біржах за кордоном та в Україні ціна 1 гривні піднімалася до 2 карбованців, тобто ставала в чотири рази більшою.
- Якість банкнот, що надходили з Німеччини, була значно вищою, ніж тих, котрі друкувалися в Києві та Одесі. На 2 гривнях зображено дерево з п'ятьма гілками. На нижніх гілках висять трикутні плоди, які символізують Русь. Шрифт особливий, яким писали книги та канцелярські папери в давнину.
- На аверсі купюри вартістю 10 гривень зображений герб у рамці, малюнок якої запозичено з гравюри Афанасія Кальнофойського (план Києва XVII століття). На реверсі — цифра «10», прикрашена вінком.
- У центрі банкноти номіналом 100 гривень зображений тризуб. По боках дві фігури: зліва — селянка в національному одязі з серпом і снопом; справа — робітник у фартусі поверх селянського українського одягу з молотом, обвитим лавром. Зображення облямоване овальним вінком з овочів, плодів і квітів. Напис «100 гривень» — на тлі сітки у вигляді рамки. Реверс прикрашає зображення 2 колон, над ними — квіти.
- У центрі білета вартістю 500 гривень вміщено зображення жіночої голови, яка символізує молоду Україну. Такий самий малюнок Г. Нарбута можна побачити на марках номіналом 30 шагів.
- Проекти білетів вартістю 1000 і 2000 гривень розробив І. Мозалевський. На банкноті 1000 гривень зображений старий герб Києва. У центрі — лавровий вінок, його малюнок подібний до того, який використовувався при оформленні панегірика «Вірш на жалостний погреб зацного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного 1622 г.». Оформлення купюри номіналом 2000 гривень подібне до 1000-гривневої.
III. Емісія паперових грошей періоду Української Директорії (14.11.1918 — квітень 1919, липень 1919 — червень 1920 рр.)
6 січня 1919 року уряд Директорії затвердив валютну реформу, яка мала такі основні положення:
- «керенки», перестають бути законними платіжними засобами в Україні.
- Державною українською грошовою одиницею є гривня, що поділяється на 100 шагів, 2 гривні становлять карбованець.
- Директорія використовувала запаси грошей, випущених у період правління Центральної Ради і гетьмана, а також російські рублі. Німецькі марки та австрійські крони були в обігу як необов'язкові, разом з ними курсували й бони міст і сіл України.
- в друкарні Хованця були надруковані купюри номіналом 5 гривень (лютий — початок березня 1919 р.)32.
Зліва на аверсі цієї банкноти тризуб, малюнок узятий з реверсу 10 крб. Під ним зазначено: «Серія С.А.І.», праворуч напис — «Розмінний знак Державної Скарбниці УНР». Нижче номінал — «5 гривень» — і підпис Директора Державної Скарбниці, передрукований з купюри 25 або 50 крб. Зліва на реверсі — герб, зверху — «5 гривень». Ці купюри друкувалися поспіхом, на деяких з них у слові «гривень» пропущено літеру «р»33. Банкнота вартістю 5 гривень друкувалися з водяним знаком («гриби») на сірому папері. Розмір — 58x98 мм.
- Проте уряд Директорії так і не зумів вилучити з обігу російські гроші.
- У Кам'янці-Подільському Директорія пустила в обіг купюри номіналом 10, 25, 100, 250 і 1000 крб. (а також станиславівські п'ять гривень). Інші (100, 250 і 1000 крб.) були надруковані з кліше, виготовлених ще за Скоропадського. Крім вищезазначених купюр, продовжувався й випуск знаків попередніх зразків.
- Купюри номіналом 100 крб. (ескіз підготував Г. Нарбут) були двох видів. Частина їх друкувалася на папері з водяними знаками («зірки»), частина — на папері з «грибами». На аверсі на білому полі була тиснена печатка із зображенням Богдана Хмельницького, через що в народі ці банкноти називали «богданівками» чи «гетьманками». Нижче червоною фарбою зазначалася серія (дві літери та шість цифр). Зверху, в центрі, напис — «Українська Держава», під ним тризуб і зображення «козака з рушницею». Внизу читаємо: «Знак державної скарбниці». В центрі — «сто карбованців» і цифра «100». Зліва, внизу, підпис — «Директор Державної Скарбниці — Лебідь-Юрчик», справа вказаний рік — «1918».
- На реверсі: у центрі — «козак з рушницею», зліва в картуші — книги, справа — циркуль, шестірня. Зверху напис: «Сто карбованців».
- Ескіз грошового знаку вартістю 250 крб. був підготовлений художником Б. Романовським. Цю банкноту також віддрукували в Кам'янці-Подільському й пустили в обіг у серпні 1919р.
Одним із найкраще оформлених грошових знаків є купюра номіналом 1000 карбованців. Ескіз її підготував Г. Золотов. На лицевій стороні зверху напис — «Українська Держава», нижче в картуші — «Знак Державної Скарбниці тисяча карбованців» (у чотири рядки). Зліва в овалі зазначено: «Ходить нарівні з кредитованими білетами», справа «козак з рушницею» і застереження — «Фальшування карається по закону». Підпис Лебедя-Юрчика й ще одна печатка «козака з рушницею». На звороті зображені дві постаті, між ними тризуб і цифра «1000». Зліва — чоловік із гетьманською булавою, справа — жінка з рогом достатку в руці. По боках у квадраті цифра «1000». Через зображення булави виникла назва купюр «гетьманки» (на реверсі одна з жінок тримає гетьманську булаву), «рябі» (через кольорову гаму).
