Види нагород: починаючи зі святослава – роздача намісництв у великих містах дітям великого князя. Окрім пожалувань титулами та посадами, було нагородження земельними угіддями з помістями. Однак це не була постійна практика. Історики виділяють нагородження кіньми, воїнам – зброя та обладунки.
ГРИВНИ: це нагорода очільнику дружини, яка перемогла в битві. Спочатку гривна - міра ватрості, обміну та плати. Про це говорить Руська Правда.Никонівський літопис вперше засвідчує гривну як нагородний знак.(1000 рік – пожалування гривни Альоші Поповичу = хоча деякі вважають шо цей персонаж видумка = ) порядок нагородження невідомий. Іменитим воєначальникам жалувались золоті гривни на золотому ланцюзі. Рядовим дружинникам –срібні. Іноді – позолочені. Інородці в арміїї(найманці кочівники) не мали шансів отримати гривну. Частіше всього гривну дарував князь дружинникам чи воєводам, коли особисто бачив їх заслуги. Як вона виглядала: золотий нашейний обруч або лвнцюг із підвішеним золотим злитком. Київська гривна – ромб, де дві сторони тупі а не загострені. Чернігівська гривна – типовий гостроконечний ромб.Новгородська –трубка з нерівними кінцівками(найпростіше виготовити) Нашийна гривна – обруч(бо з самого початку гривна це нашийна прикраса) вага – історкик визначають від 5 грамів до 400 грамів.
МОНЕТИ: у кладах монет зустрічаються особливі з дирочками – це нагороі монети. Монеати більш престижніша за гривну. Жалувалась тільки близьким чи наближеним до князя. Дуууже рідко воякам, які потім могли непогано піднятися. Як дарувалась – хз. Скоріше за все воєводою. Часто використовували не свої, а візантійські соліди чи арабські дихреми. Носилася монета на груді, підвішена вірьовкой. Цінувався не склад монети, чи гривні, вміст золота, а те, який статус вона йому надає. Отже нагорода – це чисто соціальний феномен, виділення людини із маси.