Фалеристика – колекціонування орденів та медалей, значків. Назва від «фалере» –металеві бляхи, нагороди римських легіонерів. Поняття «фалеристика» вперше вжив тільки в 1937 р. чеський вчений-колекціонер Олдрджих Пільц. Згодом цей термін набув поширення у спеціальних виданнях Німеччини та Франції. Існували особливі жетони тесери (від латинського «тесера» — відмітний знак), які виготовлювали з бронзи, свинцю, слонової кістки й теракоту (надавали їх власнику певні права). У VI–III століттях до Р.Х. в Афінах тесери видавали присутнім на народному зібранні, судовому засіданні та театральній виставі, а в Стародавньому Римі жетони служили підставою для отримання зерна, відвідування громадських їдалень й лазень.Пліній Старший у своїй праці «Природнича історія» описує факт вручення фалери вершнику за особисту мужність в бою з ворогами. Фалери були круглої або овальної форми, кріпилися на обладунку воїна. Легіони і когорти, що відзначалися в бойових діях, отримуваливід верховної влади фалери на вексилумах — прапорах або великих металевих бляхах різної форми, які на довгій жердині виносили перед строєм. Вступ закінчено, далі по тємє:
Джерельною базою для досліджень із фалерестики виступають історичні джерела таких типів:
– нагородні знаки (речові, матеріальні знаки – ордени);
– писемні (опубліковані та неопубліковані архівні матеріали), що містять відомості про нагородні знаки, історію їх створення та функціонування, відзначення ними);
– фонодокументи (озвучення указів про нагороди) або фонічні (записи урочистостей, пов'язаних з нагородженням, проектами, ескізами, описами знаків, озвучення списків нагороджених тощо);
– зображальні (іконографічні) джерела (художні та графічні оригінальні твори, пов'язані з відзнаками, кіно -, фотодокументи із знаками нагород та процедурою нагородження ними, портрети осіб в мундирах з орденами);
Історіографія(вітчизняна)
1710р - А. Шхонбек «История об орденах или чинах воинских паче же кавалерийских» - говориться про окремі давньоримські та середньовічні ордени.
А. Иванчиков «Кавалерской свиток, в коем показаны все ордены в Европе, причины и время их утверждения, знаки и торжественные одежды» 1794 , а також перша публикація про нагороджених російськими орденами історика Н.Н. Бантыш-Каменского «Список кавалеров четырех орденов…» 1797.
1877 – перша аналітична праця російської нагородної системи -– исследование Г.Г. Щуровского «Краткий очерк истории развития орденов в России». Розкривається питання періодизації історії вітчизняних нагород.
1899 р. - П.П. фон Винклер «Очерки истории орденов и знаков отличия в России от Петра Великого до наших дней» - автор вперше пропонує запровадити класифікацію нагородних знаків Російської імперії.
Після приходу більшовиків, фалеристика відсувається на задній план. Не до неї було. Лише в період Великої Вітчизняної війни інтресе проявляється по новому, у звязку з загальним інтересом до всього дореволюційного, зокрема нагородні системи. Друкуються книги, каталоги орденів ВВВ.
1963 р - книга И.Г. Спасского «Иностранные и русские ордена до 1917 г.» - праця дала поштовх розвитку фалеристики як окремої історичної дисципліни.(1960-і роки)
Р.В.Шейн – стаття в журналі 1965 року – «фалеристика – сестра нумізматики».
Р.В.Шейн – стаття в жерналі 1967 року – «фалеристика – нова наука».
1975 р – В.Г.Бурков – «Фалеристика – вспомогательная историческая дисциплина». В книзі визначається по новому предмет та завдання науки. З цього періоду розпочинається вивчення фалеристики в більш теоретичному плані в якості обгрунтування тих чи інших аспектів розкитку цієї іст.дисципліни.
У фонадх Львівського історичного музею в альбомі і його каталогах – опублікована колекція зі 144 украхнських відзнак та нагород у різних сферах(з сер 19 століття по наш час) У каталозі вперше в українській історичній науці простежено процес становлення та розвитку української фалеристики.
