Військова печатка 1595 р. Вивчення ориґіналу печатки на універсалі Г.Лободи від 31 серпня 1595 р. дало можливість більш детально визначити її особливості. На ній зображений козак. Напис на печатці «КОП[ИЯ] ВОИСК[А] [ЗА]ПОРОЗЬКОГО», який уміщено між її внутрішнім та зовнішнім кільцями. Невідомо, як відбулася леґітимація цієї печатки – чи були задіяні якісь процедури її узаконення з боку центральної влади Речі Посполитої, а чи запорозька канцелярія надала їй чинності явочним шляхом, тобто публічним використанням в офіційних документах Війська Запорозького, які підписував гетьман. Звісно, що майстер невипадково зобразив козака озброєним. Оголена шабля у його правій руці вочевидь символізувала рицарську честь запорожців. Козак на печатці, який прибрав позу воїна й вийшов на лінію бою з вийнятою з піхов шаблею, напевне демонстрував також рішучість та готовність дати відсіч ворогам, а його мушкет уособлював бойову міць Війська Запорозького. Судячи з усього, ця запорозька печатка була загублена, або стала воєнним трофеєм каральних військ Речі Посполитої при розгромі козацьких повстанців у червні 1596 р. на р. Солониці. Відомо, що напередодні поразки Г.Лободу було вбито, а гетьманом замість нього став Криштоф Кремпський.
Військова печатка 1596–1603 рр. Запорожці самостійно запровадили цю нову печатку замість старої. Є підстави стверджувати, що принаймні від початку серпня 1596 р. і до початку ХVІІ ст. у Війська Запорозького у вжитку була одна й та ж військова печатка. У спеціальній літературі можна зустріти її описи. Ідеться насамперед про опис відбитку печатки на універсалі Г.Крутневича ченцям київського Микіль-Пустинського монастиря від 1603 р. Зображення: козак у довгому жупані, на правому боці у широких піхвах шабля, на правому плечі тримає рушницю, над цим же плечем виступає якийсь предмет, на голові кругла шапка. Між двома колами йде напис « КОПИА ВОИСКА ЗАПОРОЗКОГО». Упадає в очі, що порівняно з військовою печаткою Війська Запорозького попереднього часу, на печатці 1596 р. – початку XVII ст. так званий грецький хрест змінено на мальтійський, або ж козацький (схожі за формою хрести зустрічаються на козацьких прапорах часів Національ но-виз- вольної війни українського народу середини XVII ст.). Можливо, це пояснювалося прагненням наголосити ще й на рицарському статусі запорожців. На полі печатки зник вигадливий рослинний орнамент гербового щита.
Військова печатка 1620–1630-х рр. Чи залишилася попередня військова печатка у Війську Запорозькому після 1603 р. невідомо, оскільки впродовж кільканадцяти років по зазначеній даті у джерелах не виявлено якихось матеріалів із козацької сфрагістики. Тільки від початку 1620-х рр. і до часів козацького повстання 1637–1638 рр. збереглися ряд відбитків військових печаток на листах та деяких інших документах, які дають уявлення про особливості тогочасної запорозької сфрагістики. Ідеться, зокрема, про листи Якова Бородавки до Криштофа Радзивілла від 28 квітня 1621 р., Петра Сагайдачного до К.Радзивілла від 13 січня 1622 р. В обводі внутрішнього кільця печатки 1620–1630-х рр. зображено запорозького козака, який стосовно глядача марширує зліва направо в бойовій викладці. Якщо на запорозьких військових печатках попереднього часу між їх написом уміщено поділовий значок у формі хреста, що нависає над головою козака, то на печатці, яка розглядається, така деталь відсутня. На ній поділовий значок нагадує хрестик, або чотирикутну зірочку із загостреними на кінці ґранями. Символіка цього герба для автора твору полягала в поєднанні рицарського та громадянського. Зображення козака-рицаря означало, отже, моральну чесноту рицарського громадянського служіння Вітчизні та готовність пожертвувати власним життям заради її свободи, а також високий вишкіл та рицарські чесноти воїна, спроможного сміливо, уміло та у швидкому темпі діяти як на суші, так і на воді. У кінцевому разі таке тлумачення розкривало зміст тези про «сильне Військо його королівської милості Запорозьке», яке має шляхетний герб.
