Поява в українських землях перших міських знаків пов’язана з виникненням в феодальних містах громад, наділених феодальними правами. Очевидно, що й раніше використовувались певні символи в військових формуваннях чи в володарів, що створили першу сходинку для розвитку геральдики в Україні.Найдавнішою пам’яткою зі знаком міста є печатка прикріплена до листа ради міста Володимира до ради міста Штральзунда з 1324 року . На ній зображено св. Юрія на коні, котрий пробиває списом змія. Цей знак протягом століть функціонує як герб міста. На легенді зображено лише одну літеру, але шляхом реконструкції дослідники встановлюють напис «Печатка міста Володимира». Львівський герб – один з найдавніших гербів українських міст. Перше відоме зображення на печатці 1359 року. Про те, що його надано князем Львом, відомо було ще в другу половину ХVI столітті. Сьогодні важко з’ясувати чи це була легенда чи правда. Зображення лева у брамі з трьома вежами, напевно належало німецькій громаді Львова. Бо такий малюнок притаманний німецькій геральдиці.
Протягом ХV століття на українських землях захоплених Польщею Магдебургія надається Буську(1411р.), Новому Самбору(1419р.), Солі(1421р.), Дрогобичу, Давидівцям(обидва – 1422р.), Дунаєву, Коломиї(обидва – 1424р.), Ратному(1440р.), Олеську(1441р.), Великій Горожанці, Краснополю, Тисмениці, Червонограду, Смотричу(всі – 1448р.) та іншим. В документах 1453 року тільки на Поділлі як міста чи містечка згадуються також Бакота, Летичі, Олчедаїв, Хмільник, Рів, Ялтушків, Шмпівці, Язловець, Серет, Меджибоже, Зіньків, Чемирівці, Криків, Могильниця.
Цікавим є привілей 1415 року, у якому ВолчкоПреслужич надає своєму селу Филиповичі міські права, назву Рогатин та дозволив ставити печатку на чорному воску зі зображенням оленячого рогу та літери «R». Це означає, що міські знаки мали не лише королівські міста, а й приватновласницькі.
Отже, можна стверджувати, що поява міських знаків припадає на першу половину XIV століття, а на початок XV століття вже набуває масового поширення на Волині, Галицькій Русі, Поділлі та Закарпатті.
Дослідник Ю.Шиманський зазначає в ранніх своїх працях, що в цей час з’являються печатки з гербами і на польських, чеських, словацьких та угорських землях. Але в останніх працях змінює свої погляди, вважаючи, що на печатках – негеральдичні зображення, адже герб має два елемента – поле щита та декількох фігур в ньому, а на печатках перше – відсутнє. Таке твердження не є правильним, адже відомі з ХІV століття міські знаки(Володимир, Львів, Коломия, Мукачеве) продовжують функціонувати далі як герби. А про привілей Коломиї йдеться саме як про герб. А на пізніших печатках теж відсутній щит, хоч там йдеться саме про герб.
На велику увагу заслуговує Київ. Хоч текст не зберігся і точна дата надання права не встановлена, але у травні 1494 року листом великого князя підтверджується давніші права киян. В грамоті про звільнення від сплати мита зазначається, що від 4 червня 1497 року прохачами є війт і бурмистри з міщанами, тобто самоврядна організація вже присутня. В грамоті від 1499 року зазначається, що «дано їм право німецьке». Аналіз магдебурзьких грамот наданих 31 червня 1497 р. Луцьку, 4 жовтня 1498 р. – Дорогочину і Полоцьку та 14 березня 1499 р. Мінську – не містять згадки про гербові знаки, але вказують на функціональне застосування його. На початку ХVI століття герб Києва – лук зі стрілою, який натягують дві руки, що виходять із хмари
Отже, у ХV столітті на землях підпорядкованих Польщі і Великому князівству Литовському набуває поширення магдебурзьке право, яким надається герб на печатці міста.
