Теоретична геральдика це сукупність правил і прийомів складання гербів, без знання яких неможливо їх правильне «прочитання» і визначення. У відповідності з цими правилами герб складався з різних частин: щита, шолома, корони, нашлемнику, намета, щитотримачів, девізів, мантії і різних прикрас навколо щита.Однак не в кожному гербі було обов'язковим одночасне наявність всіх цих частин. Одні з них були головними, обов'язковими, інші - ні. Коротше кажучи, якщо брати форми щитів, елементи герба (окрім щита, який є одним з основних елементів), кольорову гаму, то тут кожен що хоче те й робить. Як приклад:
Форми щитів:варязький, іспанський, італійський, французький, англійський, візантійський, німецький, ромбічний, квадратний. За правилами геральдики форма щита в блазоні ( писаному або усному описі герба) ніколи не описується, тому вважається, що за основу гербу може бути взятий щит будь-якої форми.Тому завжди первинний блазон, за яким вже і малюється герб.Таким чином можливе існування кількох художньо різних прорісовок одного і того ж герба, кожна з яких рівноправна з іншими, якщо всі вони точно слідують словесному гаральдичному опису. Ухвалення будь-якого зображення за еталон за канонами класичної геральдики вважається неприпустимим.
Основні елементи герба – на основні елементи герба малюють що завгодно (геральдичні (щось близько 200) і негеральдичні фігури, які мали б передавати цілі сюжети життя, нагороди власника, девізи родини або особисті обітниці, просто прикраси навколо щита які символізували щось загальне). Коротше кажучи все залежало від традицій країни, часу та моди.
Кольорова гамма – хоча геральдичних кольорів нараховується п’ять (зелений, чорний, пурпурний, червоний, синій), всі геральдичні кольори мають графічне зображення. Та у гербах можуть зустрічаються фігури людей, звірів, птахів, рослин та різних споруд і речей, які в гербах можуть мати свій колір, який, за геральдичним терміном, вважається «природним кольором». Графічно вони теж зображаються за певними правилами, щоб їх можна було розрізнити.
