- допоміжна історична дисципліна, предметом вивчення якої є застосовувалися в минулому окремі одиниці вимірювання довжини, площі ,, об'єму, маси і т. д, системи таких одиниць, вимірювальні інструменти і прийоми вимірювань. У середньовічній Західній Європі першими «метрологічними» творами можна визнати трактати юристів і купців. XIV-XV ст. (наприклад, «Торгову практику» Франческо Баль-Дуччьо Пеголотті, італійського торговця XIV ст.), в яких систематизувалися для потреб комерції відомості про що застосовуються в різних краях міри й ваги. Приблизно тоді ж з'являються і перші великі трактати землевпорядників, де докладно викладалися способи вимірювання довжини і поверхні.
Серед цих творів заслуговує згадки «Кульмська геометрія» - (рубіж XIV і XV ст.), Узагальнюючи досвід німецьких поселенців, по розмітці полів, який вони придбали в ході багатовікової колонізації ряду областей Центральної та східної Європи..У 1827р з'явилася брошура акад. А. І. Ламберти «Про початковому походження і нинішньому стані російської лінійної міри та ваги» і в 1828 р інша його брошура - «Про незмінному визначенні ваги російського фунта ...». ДжерелаДо числа найважливіших метрологічних джерел давньоруської держави відносимо пам'ятку слов'янського законодавчого права «Правда Руська», давньоукраїнський літопис «Повість врем'яних літ», збірку релігійних оповідань про Києво-Печерський монастир ХІ-ХІІІ ст. «Києво-Печерський Патерик»,
Специфіка цих джерел обумовлює методику їх дослідження. Оскільки багато історико-метричних джерел не зафіксовані офіційним нормативним законодавством, достовірність і точність їх свідоцтв можна встановити лише шляхом зіставлення різнопланових писемних джерел, що відносяться до одного історичного періоду та однієї місцевості, або методом порівняння відповідності писемного свідчення з речовою пам'яткою і навпаки. Принагідно зазначимо, що окрім чисельної групи писемних пам'яток (літописів, договорів, і т. ін.) до метрологічних джерел можна віднести і речові джерела: еталони мір (гирі, масштабні лінійки), монети, прикраси, хутро, архітектурні споруди тоню.
Першими в метрологічних системах виникали, як правило, міри довжини, в основу яких покладався антропометричний принцип. Спочатку еталонами мір були, нагадаємо, частини людського тіла: пальці, руки та ноги. Міра лікоть позначалася відстанню від кінця витягнутого середнього пальця руки або стиснутого кулака до ліктьового згину.
