Менандр Ефеський (Пергамський) родом з міста Ефеса. Жив під час розквіту пергамського царства і школи істориків у 2 ст. до РХ; один з учнів Ератосфена. Переклав на грецьку мову хроніки міста Тіра з фінікійської мови. Від цієї праці залишилися лише уривки. Уривки Менандра дуже важливі для вивчення історії міста Тіра і для ранньої історії Карфагена. його історія основана на Тірських літописах (хронологія правління царів Тиру) – зокрема Абібал 10 ст.до н.е. Йосип Флавій  та Татіан згадували про Менандра

Дія називають найавторитетнішим з фінікійських еліністичних істориків (бл. 2 ст. до н. е..), автор написаного. на грецькій мові твір, в якому він прагнув ознайомити грецький світ з історією і культурою фінікійців. Воно відоме за фрагментом, виключно у творах Йосипа Флавія («Проти Апіона»). В цьому фрагменті викладається історія Тіра в період правління царя Хірама (10 ст. до. н. е..). Використовував хроніки Тіра.

Мох Сідонський (Мохос, Охос) — стародавній фінікійський філософ з Сидону, який жив на початку II тисячоліття до н. е. Точний час життя Моха невідомо, грецькі автори зазвичай визначають його «епохою Троянської війни», але це, швидше за все, є лише синонімом «старожитності». Діоген Лаертський називає його протофілософом, поруч з легендарним Атлантом. Мох також був астрономом та істориком, але найбільше відомий як «фісіолог», тобто дослідник природи речей.. Стародавнім євреям сідонський філософ був відомий під ім'ям Махол. Мох був засновником філософської школи — першої в його час, в яку входили також згадані в Біблії Халкол і Дарда. З представниками школи Моху, за свідченням Ямвлиха, спілкувався і Піфагор. Моха згадують у своїх творах Татіан, Євсевій Кесарійський і Суду (останній називає філософа Охосом).

Іосиф Флавій – займався  вивченням тірських літописів. «Иудейські старожитності», «Проти Аніона». Учасник війн іудеїв з римлянами 68 – 73 рр.до н.е. Робить заклики до фінікійців, роблячи виписки із Менандра та Дія. Також згадує Моха, якого згадував ще Страбон.

Феодот Тарсійскій - грецький історик, який походив з міста Тарса, написав несохранившуюся до нашого часу історію Фрігії на фінікійському мовою, незабаром переклад на грецьку. Страчений при імператорі Домициане.

Лет — письменник, про якого Євсевій повідомляє, що він переклав на грецьку мову праця фінікійських філософів Феодота, Іпсикрата і Моху.

Татіан (Протатіан) – «Промова проти еллінів», згадує Феодота, Іпсікрата та Моха, книги яких переклав на грецьку Лет. Згадує Хірама, дочка якого вийшла за Соломона.

Євсевій Кесарійський – «Підготовка до Євангелія». Полемізує про верховенсвто християнства, беручи вирізки для себе із «Фінікійської історії» Філона Біблського.

Філон Біблський – 50 – 138 р.до н.е. Описав історію та культуру Фінікії в 9 книгах. Опирався на ше одного історика – Санхуйятона з Бейрута=). «Про фінікійські букви».

Санхуніатон або Санхунйатон — стародавній фінікійський автор із Бейрута, що жив, за словами Євсевія, «коли Семіраміда була царицею Ассирії». У трьох книгах виклав основні положення фінікійської релігії, почерпнуті ним з колон священних храмів до того, як вони були перекручені жерцями наступних епох. Зміст його робіт на фінікійському мовою було передано по-грецьки Філоном Біблським в «Історії Фінікії», фрагменти з якої призводить церковний історик Євсевій у своїй «Хроніці». Зокрема, Євсевій посилається на Санхуниатона Беритянина в підтвердження того, що більшість язичницьких богів було засновано на реальних історичних постатей.

У Новий час було звернуто увагу на те, що в сиву давнину, коли нібито жив Санхуніатон, Бейрут був лише незначним поселенням. Сам факт його існування було поставлено під питання. Однак розкопки, проведені в середині XX ст. в Угариті, виявили численні паралелі відомостями Санхуніатона в справжніх фінікійських текстах.