пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

4 курс 2 семестр:
» гена
» мартинов
» дек
» дек 2
» дек 3
3 курс 2 семестр:
» СССР
» ccch 2
3 курс 1 семестр:
» CИД
» СИД 2
» rubel
» Папенко
2 курс 2 семестр:
» Мотрук
» СИТ
» Котляров
» Мельничук
II семестр:
» второй модуль Россия
» Первый модуль Россия
» Давня
» Екзамен Українська Етнологія
» English
» Античність
» етнологія
» Первый модуль Этнология
» первый модуль - нова история Украины
» первый модуль - нова история Украины 2
» второй модуль философия
» Українська мова
» Спецкурс - греки
I семестр:
» История первобытного общества
» История Древнего Востока

ІРАН



Доісламський Іран

1. «Циліндр Кіра». Глиняна байда 23 см у довжину, де перський цар Кір ІІ Великий (Куруш, 559-530 до того как) звелів увіковічнити свої перемоги. Текст «Маніфесту Кіра» був складений проперськи налаштованою олігархією. Дехто називає його першою декларацією прав людини (через висловлені думки про скасування рабства та свободу віросповідання), однак це помилково, оскільки «Маніфест» є звичайним написом у дусі ассиро-вавилонських традицій. Знайдений 1879 року при розкопках Вавилона. Зберігається в Британському музеї.

2. «Бегістунський напис Дарія І». Клинописний текст на 400 рядків, що був витесаний за наказом Дарія І (522-486) (хоча хто б міг подумати?) на Бегістунській скелі побл. М. Керманшах у Західному Ірані (100 км на ЗХ від Хамадана). Датована бл. 523-521 рр до Р.Х. або пізніше (про події цих років розповідає напис). Напис трилінгвий (давньоперською, давньоеламською та аккадською мовами). Напис розповідає про події, що сталися після смерті Кіра ІІ, а саме про повстання в різних частинах Перської держави та їх придушення Дарієм. Перераховуються території, що входили до її складу. Акцентується увага на важливості зороастризму та вшанування Агурамазди. Дешифрований здебільшого в 30-40х рр.. ХІХ ст. Г. Роулінсоном. Над текстом вибита сцена суду Дарія над повсталими царями.

3. Напис Накши-Рустама. Рустам – перський герой. Із яких сатрапій складалася Персія.

4. «Антидевівський напис». Знайдений 1935 року в Персеполі. Розповідає про похід Ксеркса (485-465) проти вшановувачів «демонів» - девів (місцевого культу). Ходив на Єгипет (там не вказується, але найімовірніше) та інші країни, чинив безчинства, казав: «Девів не вшановуй!», а ті йому – ну ок, а він воздавав славу Ахурі Мазді.

5. «Хроніка Артаксеркса ІІІ» - коротка літературна та історична пам'ятка, створена в сер. IV ст.. до Р.Х. (бл. 345/344). Текст нововавилонським діалектом аккадської мови. Розповідає про привезення перським царем Артаксерксом ІІІ полонених із фінікійського міста Сідона. Глиняна клинописна табличка, зберігається в Британському музеї.

6. Геродот Галікарнаський. Історія в 9 книгах. Геродот (між 490 і 480 до Р.Х. — близько 425 до Р.Х.) названий Цицероном «батьком історії». Основний сюжет праці – історія греко-перських воєн. По суті, лише 2 книга (Евтерпа) присвячена здебільшого не персам (а Єгипту та Лівії). У 1 книзі (Кліо) розповідається про початок конфлікту між еллінами та персами, історію Мідії, Лідії, правління Кіра, війну персів із массагетами, звичаї персів. У 3 книзі (Талія) – про Камбіса, обрання Дарія царем, його адміністративну реформу (20 сатрапій), анти перське повстання у Вавилоні. У 4 книзі (Мельпомена) – описуються скіфи, деякі азійські народи (ті самі перси), похід Дарія на скіфів. 5 (Терпсіхора) та 6 (Ерато) книги розповідають про початок греко-перських воєн. 7 (Полігімнія), 8 (Уранія) та 9 (Калліопа) книги  – про греко-перські війни після смерті Дарія.

7. Ктесій Кнідський «Персика» («Перська історія»). Ктесій – давньогрецький історик кін. V – поч. VI ст.. до Р.Х. Народився у Кніді – колонії Спарти в Малій Азії. Потрапив у полон до персів і прожив серед них 17 років. Дійшла до нас у досить стислому переказі патріарха Фотія («Міріовівліон»). 23 книги. Перші шість розповідають про історію Ассирії та все, що передувало державі Ахеменідів. Сьома книга починає історію персів (розповідається до 13). Майже повністю відрізняється від «Історії» Геродота, автор багато в чому називає його брехуном.

8. Хроніка Александра Великого. Розповідає про завоювання Александра Македонського. Про те, як він убив Дарія ІІІ.

9. Хроніка про Александра і Аравію.

10. Хроніка Діадохів: про перемогу Селевка над Пердіккою, заснування династії Селевкідів.

11. Берос. «Вавилонська (халдейська) історія». Берос (бл. 350/340 — 280/270 до Р.Х.) – вавилонський історик, жрець бога Бела у Вавилоні, сучасник селевкідського царя Антіоха І Сотера. «Вавилонська історія» розповідає про розвиток Месопотамії від створення світу до завоювань Александра Македонського. 1 книга розповідає про події до Потопу й містить здебільшого літературно опрацьовані міфи та релігійні тексти. 2 книга розповідає про події від Потопу до Набонассара (747 до), 3 книга – від Набонассара до Александра Македонського.

12. Хроніка Селевка І Нікатора. 358— 281, сподвижник Александра Македонського, один з діадохів, засновник династії Селевкідів. Розповідається про завоювання Селевка. Згадується використання бойових слонів.

13. Хроніка Антіоха І Сотера. Цар держави Селевкідів у 281-261. Розповідається про підготовку Антіоха до походу на Індію. Згадується, що бойові слони об’їли траву навколо палацу (ну я ХЗ).

14. Хроніка Антіоха ІІ Теоса (Хроніка Птоломея ІІІ Евергета). Антіох ІІ – цар держави Селевкідів у 261-246. Птоломей ІІІ Евергет – цар Єгипту 246/245 — 222/221 рр. Розповідається про невдалу війну Антіоха проти Птоломея.

15. Вавилонський царський список: до Деметра І і ІІ.

16. Хроніка Аршакідського царя. (Я так розумію, Парфянське царство). Про те, як пройшли Мідію, зайняли Вавилон, принесли жертву богам,  підкорили народи моря. Найімовірніше [цар?] – Мітрідат І.

17. Правдиве слово (Раст Сохун) Барсуми. Жив за Шапура ІІ.

18. Книга діянь Ардашира, сина Папака. Ардашир Папакан – перший шаханшах Ірану 224—241 з династії Сасанідів. «Книга діянь» починає міфопоетичну традицію Ірану. Розповідається, що Сасан походив із роду Даріїв, жив у часи Александра Македонського. Змушений був переїхати і служити пастухом у Папака. Коли розкрилося його походження, Сасан одружився з донькою Папака, від якої народився Ардашир. Він був конюхом, однак утік до Персії й підняв там повстання. Розповідається про конфлікт мітраїстів та християн. Словом, дуже суперечлива штука.

19. «Книга владик». Данешвар+Рамін під патронатом Ардабада Фаррокана. («Хвадай–намак»). Середньоперський звід епічних переказів та придворних хроні. Поєднання власне історичних відомостей із легендарними. Кодифікована за Єздегерда ІІІ (VIIст). Під час арабських завоювань були перекладені арабською мовою принаймні 7 разів.

20. Життєписи перських царів (Сіяр аль-мулук аль-Фурс)/Шах-наме (Книга перських царів) Абу-Мансур [бла-бла-бла] Саалібі. Саалібі (961-1038) – учений-філолог, придворний історик Газневідів. Користувався творами попередніх істориків. Хроніка від створення людини (схожа на європейські хронічки).

21. Абу-Мансурова Шах-Наме. Абу-Мансур – знатний іранець, що виводиі свій рід від Менучехра. Правитель Тусу, Нішапуру, Хорасану. Доручив своєму візиру зібрати фрагменти Хвадай-намак і подати «книгу царів» національною мовою. 959-960 робота була виконана чотирма знавцями переказів та грамоти пехлеві. Текст до нас не дійшов, дійшли лише передмови.

22. Шах-наме Дакікі. Дакікі (Дагігі) – персько-таджицький поет. Служив при дворі саманідського правителя Нуха ІІ ібн Мансура (975-997), на честь цієї династії склав багато панегіриків-касид. Дакікі переклав прозову Шах-наме Абу-Мансура в поетичну форму. Частина, що розповідає про битву Гуштапси з Арджапсом, увійшла до Шах-наме Фірдоусі.

23. Шах-наме Масуді Марвазі. Перський поет Х ст. Написав поему «Шах-наме», що містила інформацію про Каюмарса, про загибель династії Сасанідів, про Заля й Тахмураса (тобто також містила міфологію, епос та придворну хронічку Сасанідів). Повний обсяг невідомий (хоча Фірдоусі стверджував, що до нього ніхто не писав більше 3000 бейтів). Із інших творів до нас дійшли лише два бейти).

24. Шах-наме Фірдоусі. Фірдоусі (935-1020) – перський поет, жив і творив у Сх. Ірані. Він писав Шах-наме бл. 35 років і зібрав у поемі звід персько-таджицького фольклору. Використовував Хвадай-намак, Шах-наме інших авторів (див. попер.), епізоди мусульманської історії, давньоіранські міфи, доілсамський епос, Авесту. Поділяється на 50 «царювань» різного обсягу. Починається з передмови, далі – про легендарних царів (Каюмарс). Окремі «царювання» включають великі перекази (дастани), що мають морально-етичне значення. Умовно поділяється на 3 частини: міфічна, героїчна й історична. Спочатку (за словами Фірдоусі) містила 60000 бейтів, переклад містить 52009. Вважається, що частина тексту втрачена.

 


12.01.2016; 12:14
хиты: 234
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь