ВАВИЛОН

1.Династійна хроніка. Список царів до 8 династії 8ст. н.е. Зберіглося 4 копії. Являє собою довгий список царів, з невеликим літературним вступом, написаний двома мовами у шістьох колонках

2.Синхроністичний царський список. Більше 4х тис. років, знайдена на поч. 20ст., двох однакових табличок не існує. Список відображає хронологію царювання правителів Шумеру(перші 8 династій до потопу), демонструє паралелі з текстом Книги Буття. У царському списку сам інститут царювання розглядається як «царство спустилося з небес».

3.Хроніка П / Р. Про касситских царів другої пол. 2го тис, написана вавилонським писарем у 1му тис. до н.е., названа на честь Пінчеса, першого редактора тексту. Написано аккадським клинописом, недостатньо збережений текст, щоб встановити мету написання. Загалом описує невдачі вавилонян, що потім призвели до їх перемог. Описує династійні відносини. Багато неточностей, не збігається з Синхроністичним списком.

4.Хроніка Волкера\Хроніка 25. Описує події під час правління королів династії касситів і другої династії Ісин, містить кілька повторюваних рядків з еклектичної хронічки Була опублікована Волкером у 1984р. Має короткий літературний вступ.

5.Еклектична хроніка. Важливе джерело раннього залізного віку, описіє пост-касситську історію що починається до царювання Мардука і продовжується до падіння міста Вавилон у 669р. до н.е. По викладу тексту схоже на Хроніку П, проте без такої кількості помилок. Лаконічно описує значущі події вавилонської історії

6.Релігійна хроніка. Реєстр ознак, наприклад, забивання диких тварин в міських районах і позачергових природніх явищ, які віщувало забої, що заважали Акиту або новий рік фестивалю та виконання регулярних культових заходів, які включали транспортування ідолів богів у місто Вавилон під час років хаосу, викликаного набігами арамейських кочівників. Перший запис 1024р. до н.е.

7.Хронографічний документ про царювання Набушумішкуна

8. Вавилонська хроніка –Анабеліріс, син Ліблуту,нащадок Урнашти Хроніка складена на вавілонському діалекті аккадського мови. Були написані від правління Набонасара до парфянского періоду, вавилонськими астрономами  ("халдеями"), які, ймовірно, використовуваних на астрономічні Щоденники якості джерела. Наративно зобразили багато аспектів вавилонської історії. Вперше опубліковані у 1887р.

9.Месопотамська хроніка. У ассірійських і вавилонських хроніках є історіографічні тексти стародавньої Месопотамії. Незважаючи на те, що вони містять посилання на найраніші часи, вони описуєть  особливо з другої половини 2го і всього 1го тисячоліття до 1ст. до н.е.

10.Хроніка ранніх\пізніх років Набопалосар, Хроніка падіння Ніневії

Після смерті Ашурбаніпала, вавилоняни повстали. У 627р. до н.е. Набопаласар підтвердив трон післі боротьби з сином Ашурбанпала . Обєднався з мідійцями, щоб протистояти союзу асирійців з єгиптянами. У 615р. до н.е. захопив Ніппур

Ассирія, ослаблена внутрішніми розбратами і неефективного правління, була не в змозі протистояти вавилонян і мідійцям, які об'єдналися, щоб звільнити ассірійську столицю Ніневії в 612 р. до н.е. Після тривалої облоги Набопаласар взяли під контроль місто

У 610р. захопив Харран на пн. Сирії. У :05р. з сином Навуходоносором вигрази битву Каркемиш, воювали у Заріччі.

11.Хроніка Навуходоносора ІІ \Єрусалимська хроніка. Описує перші роки правління Навуходоносора 2. Разом с батьком виграли битву Каркемиш, рухалися на Заріччя. Вів війну з Єгиптом. Хроніка підтвердила дату облоги Єрусалиму (там називається місто Іуди) та описує його взяття.

12.Хроніка Нергалшаруцура. Описує його правління та війну на Далекому Заході в 557/556 до н.е.

Будув одружений на дочці Навуходоносора II. У Мідії його воцаріння зустрілося з схваленням. Ходив у похід проти Піріду. Взяв штурмом місто Пітусу, що знаходиться на острові в морі в 3,5 км від берега і захищалось гарнізоном в 6000людей.. При цьому вавилонська армія вперше у своїй бойовій практиці успішно здійснила висадку морського десанту з кораблів.

13.Хроніка Набоніда. В основному описує правління Набоніда, ключові події кожного року, наприклад, приєднання і смерть королів, великі військові події та релігійних подій. Є джерелом інформації про весь Вавилон.  Закінчується взяттям Вавилону перськими військами царя Кіра та правлінням його сина Камбіса. Хроніка вихваляє Навуходоносора (хронічки схожі по стилю написання).

Набонід, на відміну від своїх попередників, був не халдеєм, а корінним вавилонянином. Щонайпізніше у середині травня 556р. 65ти річний Набонід, спираючись на жреців і рабовласницькі кола прийняв царський титул і розпочав боротьбу зі ставлеником халдейських воєначальників Лабаші-Мардуком, якого убили в червні. Набонід одружився з вдовою Навуходоносора II єгиптянкою Нітокріс і всиновив їх сина Валтасара. Набонід правив країною, перебуваючи у своїй резиденції Таймі, у Вавилоні від його імені правив Валтасар.

539 року Набонід дізнався про падіння Вавилону та загибель Валтасара, повернувся до Вавилону і добровільно здався в полон. За наказом Кира II Набонід був відправлений у почесне заслання правителем області Карманія. Набонід правив 17 років, був релігійною людиною, залишив багату літ. спадщину