1."Список ассирійських царів”
Неповні списки ассірійських царів були виявлені в 3 Ассирійських столицях: Ассур, Дур-Шаррукіні, і Ніневії. Є також два фрагменти. Тексти цих копій, більш-менш послідовно і сходить до одного оригіналу, який базується на списках щорічних limmu-чиновників.
Як наслідок, сучасні вчені схиляються до думки, що число царювання років, згадані в ассірійському царському списку вірні; Однак, є незначні відмінності між примірниками. Аж до правління Ассура-дан I, вони пропонують ідентичну інформацію, і тому розумно припустити, що список більш-менш надійним до його правління, 1178-1133. Перед 1178, три документи показують розбіжності.
2."Списки лімму”.
Своєрідним календаремдля ассірійців були списки епонімів (лімми), що фіксували важливі історичні події, хоча так і не переросли власне в історіописання: виникнувши в якості хронологічної таблиці, зручної для рахунку років, такими і залишалися аж до VII ст. до н.е. Записи років супроводжувалися ім'ям Лімма, слідом за яким у списку вказувалася його посада (цар, туртан, глашатай країни (палацу), головний кравчий, намісник, радник та ін.), Потім коротко про головні події року (вступ царя на престол, військові походи, повстання й заколоти проти Ассирії, будівництво храмів і їх освячення або природні знамення) . Посада, споч. Виборна, потім - призначувана, на 1 рік, займали вихідці із знатних родів країни і з царського роду. Роки в таких списках позначалися іменами епонімом: таким чином і велося літочислення. Списки лімму мають велике значення для встановлення точної хронології подій. Проте вони збереглися лише для 1876-1780 та 858-700 років до нашої ери. Щоправда ці періоди можна продатувати дуже точно бо збереглося не менше п'яти табличок для перршого з них і понад 10 для другого.
3."Синхроністична хроніка”
"Синхроністична хроніка", що з'явилася в 785 р (відомі 3 фрагментовані копії з бібліотеки Ашшурбаніпала), викладає історію ассиро-вавилонських відносин, організована за вже традиційною схемою розповіді: текст ділиться за тематичними главами і являє собою стислий перелік військових і дипломатичних перемог кожного ассірійського правителя над вавілонськими, замовчуючи не тільки про їх поразки, але також і про нетривкі надбання.
4."Хроніка Енліль-нірарі”
цар Ассирії, 1329 - 1320 р. до н. е.Син Ашшур-убалліта I.
Війна з вавил. царем Курігальзу II, який вторгався на терит. Ассирії.
Елліль-Нірарі воював також з васалом Хетського царства царем Мітанні Шаттівассой.
Хроніка Енліль-нірарі була знайдена на звороті таблиці з Ассура, який містив ассірійську хроніку; Хроніка Тиглатпаласара, можливо, був частиною тієї ж таблички. Вона описує відносини між Ассирією та Вавилонією під час правління Енліль-нірарі (1318-1308).
5.Хроніка Арікден'ілі
Арик-ден-или (букв. «Бог — вечный судья») — царь Ассирии, правил приблизительно в 1319—1307 годах до н. э.Сын Эллиль-нирари.Від Арік-ден-ілі ж вперше в Ассирії дійшли фрагменти анналів, складених за зразком хетських і, ймовірно, мітаннійських.
Хроніка є фрагментом ассірійського літопису; планшет був знайдений в Ассурі. Він описує війни короля Арікден'ілі (1308-1296) проти ворога, якого не можуть ідентифікувати.
6."Хроніка Тукультінінурти”
Тукульти-Нинурта I — царь Ассирии,1234—1207 г. до н. э. Сын Салманасара I.
Хроніка Тукульті-Нінурти I - дуже маленький фрагмент ассірійського літопису; планшет був знайдений в Ассурі. Він описує війну між ассирійським царем Тукульті-Нінуртою I (1234-1197) і вавілонським правителем Каштіліасом IV (1233-1225), який завершився захопленням Вавилону.
7.”Хроніка Ашшурреш'іші”
Ашшур-реш-іши I - цар Ассирії, 1133 - 1115 р. до н. е.
В період його правління у Вавилонії відбулася зміна династії. До влади прийшов Навуходоносор I. Йому вдалося зломити давнього вавіл. супротивника - Елам. претенденти на домінув. в Передній Азії - ассірійці і вавілоняни. В кінці XII в. до н. е. вони боролися один з одним з перемінним успіхом. Ашшур-реш-іши, незважаючи на значне посилення Вавилонії при Навуходоносорі, завдав вавилонянам поразки.
Хроніка Ашшур-реш-іши I - фрагмент ассірійського літопису; планшет був знайдений в Ассурі. Він описує війну короля Ашшур-реш-іши I (1133-1115) проти вавілонського царя Нинурта-надин-шуми (1132-1126).
8."Хроніка Тукультіапалешшари (Тіглатпаласара) І”
Тіглатпаласар І — цар Ассирії, син Ашшур-реш-іші, 1114–1076р. До н.е.Отримав владу коли — Вавилонія була зайнята нашестям південноарамейських племен халдеїв, Хатті вже загинула, Єгипет перебував у занепаді, тож Ассирія залишилася єдиною великою державою усього регіону.
Хроніка Тіглатпаласара I являє собою таблицю з Ассура, яка містила ассірійської хроніку. Він описує недружні відносини Ассирії, арамейців і Вавилонії протягом останніх років царювання Тиглатпаласара I (1115-1076).
9. Аннали Тукультіапалешшари І
розгром. Протовірменів.
10."Аннали Ададнірарі ІІ”
Цар Ассирії , 1307-1274 до н.е.
Ададнерарі вперше після Шамші-Адада I прийняв титул "царя безлічі". Він завдав поразки вавілонського царя Назімарутташу і завоював багату хурритську область Аррапху. Похід його проти Мітанні закінчився полоном царя Шаттуари I, який визнав себе данником Ассирії. Кілька років по тому Ададнерарі скинув мітаннійского царя Васашатту і приєднав до Ассирії всю територію Мітанні аж до великого закруту Євфрату і міста Каркемиша. Однак після смерті Ададнерарі мітаннійци повстали і звели на трон царя Шаттуару II.
11."Аннали Тукультінінурти ІІ”
цар Ассирії, 891 - 884 р до н. е. Син Адад-Нірарі II.
(травень-червень) 885 р. До н.е. е. Тукульті-Нинурта почав похід на північ, у країни Наірі. Армія Тукульті-Нінурти продовжувала наступ аж до країни Біт-замани з центром Амедіа. Тут ассірійські війська зустріли опір противника. У битві Тукульті-Нинурта завдав нищівного удару армії країни Біт-замани, зруйнував її поселення, захопив багату здобич. В якості данини ассірійці вивезли з Біт-замани бронзу, свинець, залізо, а також коней і мулів. В анналах царя говориться, що він отримував з Наірі срібло. Біля витоків Тигра Тукульті-Нинурта поставив стовп зі своїм зображенням, поряд з рельєфом Тиглатпаласара I.
12."Аннали Ашшурнацирапала ІІ”
На початку свого правління Ашшур-назір-апал здійснив кілька походів у месопотамські степи проти арамейських племен, ходив походами у верхів'я Великого і Малого Забів, а також до витоків Тигру в країну Наїрі. 879 р до н.е ассирійські війська перейшли Євфрат і захопили багате місто Каркемиш. 876 року армія на чолі з царем перетнула Євфрат і вдерлася до Сирії.
Ашшур-назір-апал переніс столицю держави до Кальху на Тигрі. Цар розбудував місто.
Ашшур-назір-апал ходив війною на Вавилонію -обмежився анексією невеликих прикордонних земель.кілька походів у повсталі чи просто непокірні області.
13."Аннали Шульмануашареду (Салманасара) ІІІ”
Напис вибитий на обеліску з чорного мармуру 5 футів у висоту, знайденому Лейардом в центрі городища Нимруд (Калах). Зараз обеліск зберігається в Британському музеї. Кожна з його сторін розділена на п'ять частин і являє принесення данини ассірійському царю Салманасару від васальних правителів. Тут же записані аннали Салманасара, що розповідають про його завоюваннях.
Около 853 г. до н э. Ассирийский диалект аккадского.
14."Аннали Тукультіапалешарри (Тіглатпаласара) ІІІ”
цар Ассирії, правив у 745–727 р. до н. е., цар Вавилонії у 729–727. Син Ададнерарі ІІІ. Зайняв трон після важкої боротьби зі своїми братами. За часи цих міжусобиць міжнародний вплив Ассирії на Близькому Сході ослаб. Країні загрожували вороги, перш за все Урарту. Але Тукультіапал-Ешарра швидко повернув їй колишній престиж і відновив політику великих завоювань. Для цього він провів ряд рефор: військову, адміністративну.
15."Аннали Шульмануашареду (Салманасара) V”
8 ст.до н.е.
цар Ассирії та Вавилонії де правив під іменем Улулай, син Тукульті-апал-Ешарри ІІІ, царював 5 років з 726 по 722 р.до нашої ери.
Внутр. Політика: спроба ліквідувати привілеї стародавньої столиці Ашшура, а також Вавилона, Ніппура, Сіппара та обкласти податками їх жителів у тому числі храми.
За часів Шульману-ашареда V роль арамеїв та їх мови зросла на стільки, щор навіть офіційні надписи почали робитися двома мовами.
16."Аннали Шаррукіна (Сарґона) ІІ”
Літопис Саргона II являє собою серію клинопису в якому описано військові дії ассир. правителя Саргона II між 738-720 рр до н е.
Літопис знайдений в Хорсабаді 1842-1844 рр. Археол. Поль-Еміль Боттом і Ежен Фланденом. Ботта і Фланден опублікували свої висновки в 1849 році, в статті “Пам'ятники Ніневії”. Ботта і Фланден не знали клинопис - переклад тексту покладався на копії Ботта; перший переклад - Уго Вінклером і опубл. в Саргоні в 1889 р. Літопис охоплює одинадцять років кампанї проти ряду ассірійських васальних держав, розділених за роки царювання Саргона II.
17."Аннали Сінаххе'еріба (Сінаххеріба)”
Вони були знайдені в трьох глиняних призмах з одинаковим текстом: призма Тейлора в Британському музеї, призма в Східному інституті в Інституті сходознавства в Чикаго і Єрусалимська Призма знаходиться в музеї Ізраїлю в Єрусалимі. Самі аннали відрізняються описом облоги Єрусалиму під час царювання царя Єзекії.
Призми містять шість пунктів клинопису написані аккадською. були створені під час правління Сеннахеріба в 689 р. До н.е. (Чикаго) або 691 р. до н.е. (Лондон, Єрусалим).
18."Аннали Ашшурахаіддіна (Асархаддона)”
Асархаддо́н — царь Ассирии, 680 — 669 г. до н. э. Сын Синаххериба и Накии. одно время был наместником Вавилона. Асархаддон в конце февраля (2 аддару) 680 г. до н. э. вступил в Ниневию и 8 аддару (февраль—март) занял царский трон.
19."Аннали Ашшурбаніаплі (Ашшурбанапала)”
Ашшурбанапал— цар Ассирії 669-631 до н. е., зберіг державу в кордонах від Перської затоки до Середземного моря, незважаючи на внутрішні бунти.Заснував велику бібліотеку в Ніневії. Єгипет був знову завойований Ашшурбаніпалом, але невдовзі остаточно здобув незалежність від Ассирії (655 до н. е.). 645 до н. е. ассирійці, очолювані царем Ашшурбаніпалом, розграбували та зруйнували столицю Еламу. Війна з братом Шамашшумукіном (653—648 до н. е.), що правив у Вавилоні. Невдовзі після смерті Ашшурбаніпала Ассирія занепала і була знищена.
Іврит. Зберіг. в Луврі.
20."Надпис Ашшуретельілані”
описано ремонтування оборонного муру.
Ашшур-етель-Ілан - цар Ассирії, 629 - 623 роках до н. е. У 629 р. До н.е. е. Ассирія була поділена на два царства. Ашшур-етель-Ілан правил в Ніневії, а його батько Ашшурбанапал - в Ашшуре, причому Ашшур-етель-Ілан вважався головним царем. А на крайньому півдні в Уруці «царем Ассирії» вважався інший син Ашшурбанапала Сін-шар-ішкун, який до того ж перебував не в ладах з царем Вавилона Кандалану і, мабуть, вів з ним війну. У тому ж 629 р. До н.е. е. Ашшур-етель-Ілан призначив замість Бел-ібні правителем Примор'я халдея Набопаласара (Набу-Аплана-уцур).
