Ґункі («військові хроніки», «самурайські хроніки») — жанр японської літератури XII—XVIІ століть. Основні сюжети пов'язані з війною і життям військових. 12 – 13 ст початок нового етапу в яп.літературі. через те, шо в країні іде боротьба кланів Мінамото – Тайра + дискредитація Фуджівара. Про це треба ж написати, бо іде становлення нового стану самураїв. Найкрупніші гункі - Хоген моногатарі «Повість про роки Хоген» - про смуту в роки Хоген, про повалення режиму Фуджівара та встановлення авторитету кланів Тайра та Мінамото. Перемога останніх. Хейджі моногатарі «Повість про роки Хйджі» - Тайра проти Мінамото. Хейке моногатарі «Повість про Тайра» - Юкінага. – військова епопея, тільки про Тайра. Тайхейкі «Повість про великий мир» - Коджіма – події 1318 – 1367 рр. Війна між пд та пн династіями. Оспівує бушідо. Встановлення Камакурського шьогунату Мінамото. Гункі спочатку – усний жанр, де місцеві (типу кобзарів) ходили і співали в нарід героїчні пісні. Потім стали записувати. Тому то Хейке Моногатарі має декілька виглядів. Ідеал який описутється – бушідо, вірність вассала сюзерену,яка першочергова, аж потім іже вірність сім*ї та дружині, тому часто зображають плакальну сім*ю, котра проводжає воїна на битву, з якої він не вернеться.
З приходом наступних шьогунатів описується слава та велич сьогуна – хазяїна всіх самураїв.Байшьорон «Сливи і сосни» (слава сьогуна процветает подобно сливе,а долголголетие его потомков подобно сосне.) сюжет: полеміка між Мусо Сосекі та Ашікагою Такауджі. 2 свитки. 1349р написання. Автор невідомий. Описується кінець Камакурськорго шьогунату, смута років Сьова, початок Ашіага. В період Токугава пишуться БУДОШЬОШІНШІЮ та ХАГАКУРЕ. (приблизно перша половина 18 ст). автор першого твору – Юдзан Дайдодзі, 2 – го – Ямамото Цунетомо. Офігенні твори, почитайте=) Головним чином 2 твір – основний для кожного самурая від 18 ст до наших часів. Описується кожен момент поведінки, характеру та рішення істинного буші. Для японця Хагакуре як для нас Біблія. Абсолютно кожен воїн – самурай мав напам*ять знати всі принципи бушідо, прописані в Хагакуре. Перед кожною битвою окірм романів епопей гункі для саморозвитку, офіційно вимагалося також прочитання хакакуре, як «предсмертної книги самурая»
8.