Зародження мусульманського історіописання пов’язане зі створенням Корану. Хоча Коран не є історичною працею, але його виникнення вплинуло на подальшу традицію написання арабської історії. Арабське історіописання виникло з Сунн (священне передання Ісламу, викладене у формі розповідей про вчинки й висловлювання пророка Мухаммада, приклади з його життя, його слова й оцінки з різних питань віри й життя).
Муватта імама Маліка. Збірка складається з 61 тематичних «книг», які розділені на «глави» (баб). Одна з найбільш достовірних версій Муватта від Ях'ї аль-Лейсі налічує 1942 хадиса. «Муватта» імама Маліка є однією з перших збірок хадисів. На самому початку збірка «Муватта» складалася приблизно з 20 тисяч хадисів. Малік працював над цим збірником протягом 40 років.
Аль-Кутуб ас-Сітта - шість основних сунітських збірок хадисів, зібрані ісламськими богословами приблизно через 200 років після смерті пророка Мухаммеда. Інша назва «Ас-Сіхах аль-Сітта», тобто «достовірна шістка». Офіційно вони вперше були зібрані в 11-му столітті ісламським богословом Ібн аль-Кайсарані. Кутуб ас-Сітта користується майже загальним визнанням у сунітів. До Кутуб ас-Сітта відносяться:
1.Сахіх аль-Бухарі - перший зібраний збірник хадисів, в якому виключно достовірні хадиси. Автор - Мухаммед аль-Бухарі, зібрав повідомлення про пророка Мухаммеда в різних куточках Халіфату. Він відібрав 7275 хадисів, що склало трохи більше одного відсотка від того, що він зібрав. Серед усіх збірників хадисів, саме «Сахіх» аль-Бухарі визнається в ісламському світі найдавнішим і важливим джерелом. Коментарі до Сахіх аль-Бухарі написали такі відомі ісламські богослови як: Ібн Хаджар аль-Аскаляні, Аль-Касталяні, Ас-Суюті, Ібн Касир, Ібн Раджаб та інші.
2. Сахіх Мусліма вважається другою за достовірностю збіркою хадисів. За час своєї подорожі по Іраку, Аравійському півострові, Сирії та Єгипту Муслім зібрав близько 300 000 хадисів. Сахих Мусліма розділений на 43 книги, що містять в цілому 7190 хадисів, з них без повторень 2200 хадисів.
3.Сунан Абу Дауда - найменша з шести основних збірок хадисів. Імам Абу Дауд писав свою книгу протягом 20 років. З близько 500 тис. зібраних ним хадисів, до збірки було включено 5274. У Абу Давуда є хадиси, які не зустрічаються в Сахіх аль-Бухарі і Мусліма. Книга розділена на глави: «Віра», «Очищення», «Молитва», «Закят» та інші.
4. Ат-Тірмізі «Джамі». У ній міститься 3962 хадисів, і вона була розділена на п'ятдесят глав. Серед хадисів є достовірні (Сахіх), хороші (хасан) і слабкі (Заїф) хадиси. Основной уклон в книзі робиться на питання юридичного характеру. Згодом ці хадиси використовувалися при винесенні правового висновку (фетви).
5. Сунан ан-Насаї. Збірка містить 5758 хадисів, однак, якщо вилучити хадіиси, що повторюються то їх число зменшитися вдвічі, бо однією з особливостей Сунан ан-Насаї є приведення одного і того ж хадиса в кількох розділах.
6. Ібн Маджа «Сунан». Збірник містить понад 4000 хадисів, розділений на 32 книги і 1500 глав. Більшість сунітських богословів ставлять цей збірник на шосте місце серед Кутуб ас-Сітти. Деякі богослови (ан-Нававі і Ібн Хальдун) виключали «Сунан» зі списку авторитетних, інші замінювали його або на Муватта імама Маліка, або на Сунан ад-Дарімі.
7. Ібн Ісхак "Книга житія посланника Аллаха" ("Кітаб сірат расул Аллах"). Найстаріша з біографій, які дійшли до нашого часу. Незважаючи на те, що праця Ібн Ісхака поряд з достовірним історичним матеріалом містить багато легенд і вигаданих поетичних цитат, вона залишається цінним джерелом з історії раннього ісламу.
4.
