Період 1825-1855 – період апогею самодержавства. Микола 1 не здобув гарної освіти, не був гарно вихований. «Революция на пороге России, но видит Бог, что я всё сделаю, чтобы не допустить её». Микола 1 не започатковував нового курсу, а просто поглибив курс реакції часів Олександра 1. Політика Миколи – Аракчеевщина без Аракчеєва. За наказом Миколи зроблено звід декабристових записів, де була критика політики імператорів, щоб час від часу звертатися до цієї книги. З перших кроків своєї політики Микола вдається до реакційних рішень, а з іншого боку – рішень, що були спрямовані на економічних та культурний розвиток. Створено таємну поліцію, позбавив посад Аракчеєва та інших одіозних лідерів часів Ол.1. Відбулася заміна всіх міністрів і усі відомства стали очолюватися військовими. В губернаторствах керівниками поставлено генералів. Навіть Синод очолив гусарський полковник.
6 грудня 1826 року було створено секретний комітет для розробки програми перетворень. На чолі комітету було поставлено В.Кочубея, але фактично усім керував М.Сперанський. Комітет почав розробляти проекти станової реформи – захист від проникнення до стану дворянства різночинців. План скасування табеля про ранги. Дворянство мало стати замкненою кастою. Для інших чиновників, які відзначилися незаурядними якостями – статус почесних громадян. Адміністративна реформа реформа (проект). Сенат мав поділитися на правлячий та судовий. Держ. органи влади – дорадчі функції. Це робилося для вдосконалення роботи бюрократичного апарату. 1832 – комітет наказав довго жити.
