Католицька ліга - католицька партія у Франції, організована в 1576 герцогом Генріхом Гізом. Створена як противага гугенотській конфедерації. Була утворена на основі багаточисельних ліг "для захисту католицької церкви". До їх складу входили представники бюргерства, дворянства. Бюргери займали проабсолютистську позицію, дворяни мало чим відрізнялися від гугенотів: бажали феодальної вольниці, обмеження влади монарха. Дворяни майже відразу зайняли домінуючі позиції у лізі. Оголосили декларацію у Блуа у 1576 році: затвердження влади монарха, домінації католицької церкви, але при цьому король мав обмежений вплив на Генеральні Штати. Висувалися пропозиції щодо повернення старих прав і вільностей феодалів. Належність до ліги була оголошена обов'язковою для всіх католиків.
Наприкінці 1576 перша Ліга, яка була партією католицького духовенства і дворянства, фактично розпалася. У ній не було єдності, лігу переповняли протиріччя і внутрішні проблеми.
Послаблення короля і Франції зумовило відновлення католицької ліги у 1585 році. Не останню роль зіграло населення Парижу, де утворилася своя "Паризька ліга", яка мала схожі їдеї, але не були під керівництвом Гізів. Паризька ліга дуже швидко взяла під свій контроль Париж. У 1588 році фактично починається антироялістське повстання. Генріх Гіз перед цим був у Римі, де отримав благословіння Папи, золоту шпагу і інструкції (за ними він мав створити лояльний йому уряд у Пікардії і Франції загалому - це база для іспанської Великої Армади). Генріх 3 почав стягувати війська до столиці, щоб покінчити з народним об'єднанням. 12-13 травня починається повстання у Парижі - т.з. "День Барикад". Генріх Гіз був у Суасоні, король наказував там йому і залишатись. При цьому Гіз не поспішав керувати повстанням, і тільки після прямого наказу іспанського короля поїхав до столиці. Коли приїхав, то паризький люд нахлинула ейфорія: прийшов рятівник. Оточується короліський палац. Гіз при цьому був нерішучим і фактично нічим не керував. Почалися перемовини , Гіз заспокоює людей. За договором, Гіз стане правою рукою короля. КОроль покидає столицю, Катерина Медичі за головну у місці. При цьому у столиці продовжується творитися розбій. Парламент не був повністю за Гізів, було багато роялістів.
21 липня 1588 - пакт єдності. Гіз - намісник кор-ва, всі вимоги католиків виповнені.
Серпень 1588 - загибель Великої Армади, Генріх 3 посмілішав, Гізи втрачають вплив.
23 грудня 1588 року - вбито 2 брати Гізів, 1 втік. Католицька Франція піднімає кроваве постання проти короля. Париж - особливо. Генріх 3 відучений від церкви. Король знову тікає з міста.
Згодом Генріх Наварський домовився з Генріхом 3 про союз - союз двох Генріхів. Поступове придушення повстань у регіонах.
2 серпня 1589 р - вбивство Генріха 3, Генріх Наварський був оголошений наступником. названий Генріхом 4 Бурбоном. Але Франція у повному хаосі.
1591 - іспанський гарнізон у Парижі.
1593 - Генріх 4 приймає християнство. Його наштовхнула фаворитка Габріель Естре.
1594 - Париж відкрився королю Генріху 4. Він - повноцінний король. Припинення повстання, закриття Католицької (і Паризької відповідно) ліги.
