І (1945-1955) Лампові машини. ОС відсутні. Програмування виключно на машинній мові. Програмування за допомогою перемикачів.Деякий прогрес у створенні цифрових обчислювальних машин відбувся після другої світової війни. В середині 40-х років були створені перші лампові обчислювальні пристрої. В той час одна й та сама група людей брала участь і в проектуванні, і експлуатуванні, і в програмуванні обчислювальної машини. Це була скоріш науково-дослідницька робота в області обчислювальної техніки, ніж використання комп'ютерів в якості інструмента для вирішення будь-яких практичних задач з інших прикладних областей. Програмування здійснювалося виключно на машинній мові. Про операційні системи не було й мови, всі задачі організації обчислювального процеса вирішувалися вручну кожним програмістом з пульта керування. Не було ніякого іншого системного програмного забезпечення, окрім математичних бібліотек і службових програм. ІІ (1955-1960) Комп'ютери на основі транзисторів. Пакетні ОС (програма записується на пакет перфокарт). Починають продаватися ЕОМ. З середини 50-х років почався новий період в розвитку обчислювальної техніки, пов'язаний з появою нової технічної бази - напівпровідникових елементів. Комп'ютери другого покоління стали більш надійними, тепер вони могли безперервно працювати настільки довго, що на них можна було покласти виконання дійсно практично важливих завдань. Саме в цей період відбулося розподілення персоналу на програмістів та операторів, розробників обчислювальних машин та експлуатаційників. В ці роки з'явилися перші алгоритмічні мови, а отже і перші системні програми - компілятори. Вартість процесорного часу зросла, що вимагало зменшення непродуктивних витрат часу між запусками програм. З'явилися перші системи пакетної обробки, які просто автоматизували запуск однієї програми за іншою, і тим самим збільшували коефіціент завантаження процесора. Системи пакетної обробки стали прообразом сучасних операційних систем, вони стали першими системними програмами, які були призначені для керування обчислювальним процесом. У ході реалізації систем пакетної обробки було розроблено формалізовану мову керування завданнями, за допомогою якої програміст повідомляв системі і оператору, яку роботу він хоче виконати на обчислювальній машині. Сукупність декількох завдань, як правило у вигляді колоди перфокарт, отримала назву пакета завдань ІІІ (поч.1960-1980) Комп'ютери на основі інтегральних мікросхем, перші багатозадачні ОС. З'являються МейнФрейми. Робота он-лайн та офф-лайн. Техніка підкачки СВАП. Мультипрограмування (декілька задач). Перепини. В цей час в технічній базі відбувся перехід від окремих напівпровідникових елементів типа транзисторів до інтегральних мікросхем, що дало набагато більші можливості новому, третьому поколінню комп'ютерів. Для цього періоду характерним є створення сімейств програмно-сумісних машин. Першим сімейством програмно-сумісних машин, побудованих на інтегральних мікросхемах, є серія машин IBM/360. Побудоване на початку 60-х років це сімейство значно перевершувало машини другого покоління за критерієм ціна/продуктивність. Незабаром ідея програмно-сумісних машин стала загальновизнаною. ІV (1980-теперешній час) ПК. Класичні мнережеві розподілені системи. Наступний період в еволюції операційних систем пов'язаний з появою великих інтегральних схем (ВІС). У середині 80-х стали бурхливо розвиватися мережі персональних комп'ютерів, що працюють під управлінням мережевих або розподілених ОС. У мережевих ОС користувачі повинні бути інформовані про наявність інших комп'ютерів і повинні робити логічний вхід в інший комп'ютер, щоб скористатися його ресурсами, переважно файлами. Кожна машина в мережі виконує свою власну локальну операційну систему, що відрізняється від ОС автономного комп'ютера наявністю додаткових засобів, що дозволяють комп'ютеру працювати в мережі. У 90-ті роки практично всі операційні системи, що займають помітне місце на ринку, стали мережевими. Мережеві функції сьогодні вбудовуються в ядро ОС, будучи її невід'ємною частиною. З'явилися спеціалізовані ОС, які призначені виключно для виконання комунікаційних задач. Наприклад, мережева операційна система IOS компанії Cisco Systems, що працює в маршрутизаторах, організує в мультипрограмному режимі виконання набору програм, кожна з яких реалізує один з комунікаційних протоколів. У другій половині 90-х років усі виробники операційних систем різко посилили підтримку засобів роботи з Інтернетом (крім виробників UNIX-систем, в яких ця підтримка завжди була істотною). Крім самого стека TCP / IP в комплект поставки почали включати утиліти, що реалізують такі популярні сервіси Інтернету, як telnet, ftp, DNS і Web. Вплив Інтернету проявився і в тому, що комп'ютер перетворився з чисто обчислювального пристрою на засіб комунікацій з розвиненими обчислювальними можливостями. Особлива увага протягом цього десятиліття приділялася корпоративним мережевим операційним системам. Їх подальший розвиток представляє одне з найбільш важливих завдань і в осяжному майбутньому. Корпоративна oпeраціонная система відрізняється здатністю добре і стійко працювати у великих мережах, які характерні для великих підприємств, які мають відділення в десятках міст і, можливо, в різних країнах. Таким мережам органічно властива високий ступінь гетерогенності програмних і апаратних засобів, тому корпоративна ОС повинна безпроблемно взаємодіяти з операційними системами різних типів і працювати на різних апаратних платформах. До теперішнього часу досить явно визначилася трійка лідерів у класі корпоративних ОС - це Novell NetWare 4.x і 5.0, Microsoft Windows NT 4.0 і Windows 2000, а також UNIX-системи різних виробників апаратних платформ.
