Алфавітний підхід до зміни інформації дозволяє визначити кількість інформації, яка розміщена в тексті. Алфавітний підхід є об’єктивним – він не залежить від суб’єкта (людини), сприймаючого текст.Множина символів, які використовуються при записі тексту, називається алфавітом. Повна кількість символів в алфавіті називається потужністю (розміром) алфавіту. Статистичний підхід. Найбільш відомим і широко вживаним на практиці підходом є імовірнісний підхід до вимірювання інформації. На основі даного підходу розроблено великий розділ кількісної теорії інформації, яка за ім’ям її основоположника називається «теорія інформації Шеннона». Головною відмінною особливістю імовірнісного підходу від комбінаторного є той факт, що він базується на імовірнісних припущеннях відносно знаходження певної системи в різних станах. При цьому загальне число елементів (мікростанів, подій) системи не враховується. За кількість інформації тут приймається знята невизначеність вибору із множини можливостей, які мають, в загальному випадку, різну ймовірність. Семантичний підхід. Алфавітний та статистичний підхід дуже важко застосувати до вимірювання знань. Обмеження алфавітного підходу в даному випадку очевидні. Статистичний підхід оперує такими поняттями, як імовірність тої чи іншої події, таким чином вимагаючи наявності певних очікуваних результатів досліду. Коли мова йде про знання, дуже часто воно стосується речей, ймовірність яких оцінити апріорно не можна. Тим більше якщо говорити про певні загальні істини та загальні закони. Крім того інколи і для інформації визначення ймовірностей є дуже складним. Спробою запропонувати методи вимірювання таких знань і інформації є семантичний підхід. Семантичний підхід враховує доцільність та корисність інформації. Застосовується для оцінки ефективності інформації, яка одержується, та її відповідності до реальності. В рамках даного підходу розглядаються такі міри, як доцільність, корисність, (враховують прагматику інформації) і істинність інформації (враховує семантику інформації). Одиниці виміру інформації. Байт (англ. byte) — одиниця зберігання і обробки цифрової інформації; сукупність бітів, що обробляється комп'ютером одномоментно. У сучасних обчислювальних системах байт складається з восьми бітів і, відповідно, може приймати одне з 256 (28) різних значень (станів , кодів). Проте в історії комп'ютерної техніки існували рішення з іншими розмірами байта (наприклад, 6, 32 або 36 бітів), тому іноді в комп'ютерних стандартах та офіційних документах для однозначного позначення групи з 8 біт використовується термін «октет» (лат. octet ).Кілобайт (КБ, Кбайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1024 байт.Мегабайт ( МБ, Мбайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна, залежно від контексту, 1 000 000 (106) або 1048576 (220) байтам .Гігабайт (позначення Гбайт) — кратна одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 230 = 1073741824 байт (згідно з пропозицією міжнародної електротехнічної комісії є Гібібайт). Згідно ГОСТ 8.417-2002 термін гігабайт з позначенням "ГБ" дорівнює 109 = 1 000 000 000 байт. Терабайт (Тбайт , ТБ) м., скл. — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1 099 511 627 776 (240) стандартним (8- бітним) байтам або 1024 гігабайтам. Застосовується для вказівки обсягу пам'яті в електронних пристроях. Петабайт (ПБ , Пбайт) — одиниця кількості інформації , рівна 1015 або 250 байтам . Ексабайт (Eb , ЕБ , Ебайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1018 або 260 байтам. Зеттабайт (англ. zettabyte) (Збайт, З, ЗБ) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 270 стандартним (8-бітним) байтам або 1024 ексабайта. Застосовується для вказівки обсягу пам'яті в різних електронних пристроях. Йоттабайт (ЙБ, Йбайт; англ. Yottabyte - септібайт) — одиниця вимірювання кількості інформації, рівна 1024 або 280 байтам.
