З поширенням християнства у Великій Моравії значного розмаху набуло культове будівництво. Воно розвивалося в єдиному руслі з європейською архітектурною творчістю того часу, використовуючи європейський досвід і водночас ураховуючи запити моравського суспільства і власні традиції. Відомі нині великоморавські пам'ятки різноманітні за своїм характером і наочно демонструють процес християнізації.Досить рельєфно у великоморавській архітектурі простежується візантійський вплив. Найкращим підтвердженням цього є група центральних будівель-ротонд поблизу села Мікульчице. Одна із них, з двома апсидами, була князівським храмом. Стіни ротонди розписані фресками. В цій пам'ятці яскраво простежується пізньоантична традиція. Відкриття ротонд на території колишньої Великої Моравії засвідчує, що саме вона була центром, з якого ця архітектурна форма поширилася згодом на чеські, польські та інші землі Центральної Європи.
Найбільшу групу великоморавських храмів становлять будівлі типу базилік (прямокутна споруда, поділена всередині колонами або стовпами), як південно-східного, так і західного походження. Великий інтерес викликає храм у Старому Місті, який являє собою чудову купольну базиліку.
Видатним зразком великоморавської архітектури вважається комплекс культових споруд у селі Сади поблизу міста Угорське Городище. До нього входять церква, збудована у формі грецького хреста, вежі, притвор, де функціонувала школа, і два склепи. Комплекс міг бути центром великого маєтку, монастирем, чи навіть резиденцією архієпископа Мефодія. Підлога храму вимощена мармуром, а вівтар вкриває пелопоннеський порфірит. Стіни склепінь розписані.
Протягом другої половини IX ст. у Великій Моравії було споруджено кілька великих церков, палаців для князів і знаті. Наприклад, храм діви Марії у Празькому Граді, палац в Угорському Городищі тощо.
У містах Угорське Городище, Старе Місто, Мікульчице виявлено унікальні вироби із срібла й золота, майстерно виготовлені знаряддя праці, предмети побуту й різну зброю.
Привертають увагу оборонні укріплення Великої Моравії. Так, захисні споруди княжого замку в Мікульчице складалися з валу заввишки 10м.
У Мікульчице, Старому Місті, Нітрі високого рівня сягнули ремесла, зокрема ковальство. Ковалі навчилися зварювати залізо, обробляти леза інструментів (зокрема плужного лемеша і ножа), а також виробляти якісну зброю. Особливо уславилися сільські ковалі, інструментальники, зброярі та ін. Виробництво великої кількості залізних і сталевих інструментів сприяло розвиткові столярства й теслярства.У гончарстві широко застосовувалися гончарний круг і випалювання у вертикальній печі. Великоморавська знать активно користувалася послугами місцевих ювелірів.Моравські ремісники, використовуючи досвід і традиції майстрів візантійсько-чорноморського регіону і франків, зробили вагомий внесок у скарбницю європейського ужиткового мистецтва. Свідченням цього є орнаментація багатих прикрас із поховань вельмож і дружинників першої половини IX ст., металеві наконечники, позолочені вироби, зброя тощо. З середини IX ст. в художньому ремеслі Великої Моравії застосовувалися нові матеріали й технології. Литі вироби слов'яно-аварського типу доповнилися оригінальними карбованими й гравірованими прикрасами з дорогоцінних металів, сферичними ґудзиками тощо.
