Велика Моравія. Прийняття християнства – за Моймира (818-846), щоб убезпечити державу від зазіхань Людовіка Благочестивого. 845 р. 14 чеських старійшин прийняли християнство у Регенсбурзі. Церква у Моравії та Чехії була підпорядкована зальцбурзькому та пассавському єпископам. За Ростислава – намагання обмежити німецький вплив шляхом поширення словянської абетки, звернувся до Михайла ІІІ (Візантія). Мав на меті створити словянську церкву. 863 – до Ростислава направлені Костянтин (Кирило) та Мефодій. Німецьке духовенство протестує проти богослужіння словянською, після смерті Мефодія (885) його учні вигнані з Моравії → Болгарія. Римо-Католицька церква і латина – пануючий вплив.
Чехія. Князь Буривой Пржемислович (874-879) і його дружина Людмила приймають християнство. Онук Буривоя – Вацлав (923-935) – посилення впливу німецького духівництва, боротьба проти словянської церкви. Перемога західного обряду над східним укріпила становище верхів, які її підтримували. Боротьба Болеслава ІІ Благочестивого (967-999) проти німецького впливу на чеську церкву – заснування заснування Празького єпископства, залежне від Майнцського; на що наклалося протистояння Пржемисловичів (Болеслав) і Славніків (єпископ Войтех-Адальберт, якому довелося залишити кафедру, вбитий під час місіонерської діяльності, оголошений святим). Римо-католицькі впливи.
Польща. Внаслідок польсько-німецького і польсько-чеського впливів Мешко І приймає християнство західного обряду, одружується з Дубравою (донькою чеського князя Болеслава І). Польща оголошена емісійною територією, підвладною папі, духовенство на чолі з єпископом Йорданом має поширювати християнство, споруджувати храми. 999-1000 місійне єпископство стало Гнєзненським архієпископством, Польща має свого святого – Войтеха. Проблеми з церковною організацією через сепаратизм знаті і зовнішню загрозу.
