Сербія. Прийняття християнства – кін. 9 ст. → поява князів з християнськими іменами, можливо, 70-і рр.. Найімовірніше, християнство проповідували учні Мефодія та священики Сплітського архієпископства, які розмовляли латиною. Х. приймає верхівка, більшість лишається язичницькою. 1219 р. – Сербська церква отримує автокефалію, роль архієпископа Сави Неманича, до цього довгий час була залежна від Константинополя.
Хорватія. 641 р. місія абата Мартина (від папи Іоанна ІУ) до Далмації та Істрії з метою викупу християн з язичницького полону і спроба поширення впливу курії на сх.. Адріатику + отриманий дозвіл на вивезення мощів кількох християнських мучеників. Прийняття християнства завершилося за Домагоя (864-876) і Бранімира (879-892). Роль франкських місіонерів. Протистояння Нінської єпархії і Сплітського архієпископства. Опір Нін. Є. очолює Гргур Нінський. Церковні собори у Спліті 925 і 928 рр. –вся церква підпор. Спліту, заборона вживати словянську у богослужінні → перемога римської курії. Боротьба за право використовувати словянську абетку – хорватські глаголяші. Петро Крешимир ІУ – проти глаголяшів: церковний собор у Спліті (1060), повстання глаголяшів (1063). Заборона висвячувати священиків, що не знають латини і вживають словянську, поляризація суспільства, перемога латинської партії.
Словенія – підпорядкована Зальцбурзькому єпископству, прийняла католицизм. Цьому передували аварська загроза і звернення до Баварії. Словенія під владою Каролінгів.
Далмація і Дубровник. Дубровник – боротьба східного та західного обряду. Довгий час існували 50-50.
