Внаслідок ослаблення і розпаду франкської монархії моравські словяни стали незалежними від франків. Моравія являла собою союз племен на чолі з князем Моймиром. Моймир прийняв християнство і цим забезпечив Моравію від претензій Людовіка Благочестивого. Моймир в 830-836 рр. розширив свої володіння за рахунок нітранського князя Прибини в сучасній Словаччині між Дунаєм і Гроном. Прибина знайшов притулок при дворі Людовіка Німецького. Людовік Німецький, побоюючись подальшого посилення Моймира, в 846 році вдерся в Моравію і скинув його. Він допоміг зайняти місце Моймира його племіннику Растиці (Ростиславу), Ростислав (846-870) продовжував словянську об’єднавчу політику Моймира і скоро став для німців ще більш небезпечним ворогом, ніж дядько. В 855 р. Людовік здійснив похід проти Ростислава, але він скінчився невдало. Таким чином князь Ростислав звільнився від влади німецького короля.Був побудований Велеград, що став політичним центром Моравії. Вплив Ростислава поширювався на чехів, на сербо-лужицькі та інші полабо-словянські племена, що воювали з німцями. Тільки князь Прибина залишався вірним васалом Людовіка. Щоб знешкодити його, Ростислав в 861 р. вторгся в Нижню Паннонію. Прибина був вбитий, його князівство перейшло до його сина Коцела (861-874).Ростислав намагався звільнити Моравію від впливу німецько-католицького духовенства, звернувся до візантійського імператора Михайла ІІІ з проханням відправити до Моравії християнських проповідників. У 863 р. до Ростислава були направлені два брати Костянтин (Кирило) і Мефодій. Німецьке духівництво ворожо ставилось до такої діяльності, протестувало проти богослужіння словянською, тому брати поїхали до Риму за таким дозволом. Там вони отримали відмову, але вже після смерті Кирила папа Адріан видав спеціальну буллу з необхідним дозволом, а в 871 р. Мефодій посвячений в сан архієпископа. У той же час єпископ зальцбурзький став непримиримим ворогом Мефодія. В 870 р. за допомогою німецьких феодалів Святополк (нітранський князь )захопив Ростислава в полон і відправив до Карломана, сина Людовіка, у Регенсбург, де суд вирішив застосувати смертну кару. Однак Карломан вирішив «пом’якшити» рішення і Ростислава було осліплено і відправлено до монастиря. В Моравії - Святополк (870-894). У 871 р. Святополка звинувачено в зраді, позбавлено влади і відправлено до Німеччини. Але в 872 році словянські племена Моравського союзу повстали проти загарбників. Людовік для упокорення повсталих відправив Святополка. Святополк перейшов на бік свого народу. У 874 р. був укладений мир у Форгеймі, і німецький король визнав незалежність Моравії.. По смерті Коцела під владу Святополка перейшло і його князівство. Святополк поширив свою владу на словянські землі по Лабі, Одеру і в Карпатах + польські племена. Святополк намагався не йти з нім. духовенством на конфлікт, і воно скориставшись цим, ув’язнило Мефодія. Однак за втручанням Риму (папи Іоанна УІІІ) він був звяльнений і відновлений у своїх правах, Мефодій залишався на чолі церкви до своєї смерті у 885 році. Глава Віхінг добився від папи Стефана У (885-891) не утвердження наступником Мефодія його учня Горазда. Він сфабрикував листа, нібито даного Стефаном, згідно з яким словянська мова була заборонена як мова релігійного культу. Святополк вигнав з Моравії учнів Мефодія Горазда і всіх його учнів і друзів - прихисток у болгарського царя Бориса. смерті Святополка. За його синів (Моймира і Святополка) почались смути.
