Х ст.. – завершення становлення інститутів феодалізму. Прискорюється перехід до сусідської общини. З фонду царських земель формується церковне і монастирське землеволодіння. + велика приватна власність. Царська влада мала контроль над приватним землеволодінням, подібний до візантійського + общинна власність на угіддя (неподілені землі). Переважала мала сім*я.
Головний зміст соціально-економічних змін у Болгарії Х – поч.. ХІ ст. – поява основних інститутів феодального суспільства: феодальної вотчини, категорії залежних селян, на яких переносили візантійський термін «парики» і т.д. основну масу складали вільні селяни, які мали платити податки. Оформилось в Х – ХІ ст.. в Болгарії феодальне місто як осередок ремесла і торгівлі (а не лише адміністративно-церковний і військовий).
Після закінчення правління Симеона царем стає його син Петро (927-970), який укладає мир з візантійцями, що був скріплений його шлюбом з візантійською царівною. у 930 проти нього піднімає бунт ще один брат Петра – Михаїл, однак він раптово помирає.
Болгарія мала захищати Візантію від набігів угорців, однак сама Болгарії не допомагала – тому угорські набіги скінчились укладенням договору Петра з угорцями – не розоряти Болгарію і можливість проходу до кордонів імперії + ускладнюється внутрішнє становище в Болгарії з поширенням богомильського руху.
Никифор Фока (963 - 969) готує вирішальний удар по Болгарії, Н. Ф. провокує удар князя Святослава по болгарським дунайським містам. В цей час від Болгарії відділяються західні райони держави, що знаходяться під управлінням чотирьох братів-комітопулів, тобто синів коміта
Розкол у таборі болгарської знаті поглибився – Святослав захоплює Преслав, залишає у ньому свій гарнізон, однак династія і казна лишились неторкнуті.
Іоанна І Цімісхія (969-976) - 971 року захопив царську казну і перейменував столицю Болгарії в Іоаннуполь. Після відходу Святослава пн.-сх,сх.,част. центр. Болгарії були анексовані Візантією, а сини Петра позбавлені царських регалій.
