Кирило - Мефодіївська традиція відома нам сьогодні лише фрагментарно, проте можна виділити деякі її характерні риси. Насамперед, вона зорієнтована на раннє, єдине християнство як ідеальну форму християнської церкви і віри взагалі. Ідея єдності церкви була вкрай важлива для Кирила і Мефодія, бо їм доводилося враховувати реальний стан справ з християнською вірою в світі слов'янських народів наприкінці IX століття. Тому у своєму вченні вони прагнули примирити між собою різні християнські громади як організаційно, так і на рівні віросповідання і принципів богослужіння. Саме ідеї єдності церков, рівність всіх народів і віротерпимість були головними в Кирило-Мефодіївського традиції. Особливо це проявилося в розробці Кирилом і Мефодієм слов'янського церковного лексикону і правил богослужіння, які поєднували риси різних церков - і східної, і західної, і ірландської, і навіть аріанської .
Віросповідну основу Кирило-Мефодіївського традиції становило православне вчення, однак більш світле й оптимістичне, ніж на Сході, відповідне корінним підвалинам слов'янського світосприйняття. У той же час відомо, що Мефодія звинувачували у схильності до аріанства.
Кирило- Мефодіївська традиція була дуже популярна серед слов'янських народів. Коли в 886 році учнів Кирила і Мефодія вигнали з Великої Моравії, вони продовжили просвітництво слов'ян у Сербії, Хорватії і особливо в Болгарії.
Сама Кирило - Мефодіївська традиція була детально розроблена і навіть не претендувала на те, щоб стати окремою церковною організацією. Проте вона мала значний вплив на сприйняття слов'янами самої суті християнського вчення. + найдовше вона зберігалася Стародавньої Русі.
Зрештою, слов'янські країни потрапили під юрисдикцію різних церков, тому у різних слов'янських народів в підсумку утвердилися різні традиції: в Чехії, Хорватії, Польщі - римо - католицька церква; в Болгарії, Сербії та Україні, Білорусії, Болгарія, Росії - православна церква.
