19. Зародження суспільної думки та політичної ідеології у західних та південних

слов’ян- коли виникають перші політичні об’єднання. Витоки суспільної думки - в легендах про походження тих чи інших племен або племінних союзів. Деякі відомості - у більш пізніх джерелах ХІ-ХІІ ст., наприклад, в “Апокрифічному болгарському літописі”, “Чеській хроніці” Козьми Празького. інститут спадкоємної князівської влади – необхідність її ідеологічного обґрунтування - легенди, які затверджували походження князівського роду від предків, котрі отримали владу за допомогою богів. Наприклад - переказ про Пржемисла і Лібуше. За легендою, Пржемисл та “пророчиця” Лібуше були спершу богами, шлюб яких забезпечував плодючість землі, тобто головні умови існування племені. з їх шлюбом стали пов’язувати появу влади і суспільного порядку.контакти з розвинутими християнськими державами - постало питання про прийняття християнства. Прийняття християнства - акт, що був здійснений самостійно західнослов’янськими правителями і без будь-якого зовнішнього впливу з боку імперії та контактів з нею. Приймаючи християнство, “варварські” держави слов’ян розраховували зайняти самостійне місце в політичній структурі Європи. Тому невипадковими є постійні намагання правителів забезпечити церковну самостійність своїх володінь шляхом створення особливої церковної єпархії. Прикладом слугують зусилля болгарського князя Бориса у ІХ ст., заснування Гнезненського архиєпископства польських П’ястів у 1000 р., неодноразові спроби чеських Пржемисловичів створити архиєпископство у Празі тощо.+ санкції одного з правителів Європи (Папи Римського, візантійського  імператора) визнання за правителем королівського титулу. З прийняттям нової релігії втрачала своє значення традиційна ідеологічна аргументація, потрібна для утримання князівської влади та вироблена в попередній період+ в цей час поширюється культ святих - хрестителя Болгарії Бориса-Михайла, культ Людмили І її внука Вацлава в Чехії, в Польщі – культ празького єпископа Войтеха, у сербів – Івана-Володимира Дуклянського.Причина виникнення - прагнення знайти особливе місце своєї держави і свого народу в християнському світі. Важливим було психологічне здобуття свого “представника” перед Богом. Поява такого культу була свідченням сили і могутності нової релігії. встановлення культу Войтеха, похованого в польському Гнезно, супроводжувалося наданням Польщі церковної самостійності. Потрібно зауважити, що більшість святих були членами правлячої династії, канонізованими або за впровадження християнства, або за мучеництво. Все це дає підстави стверджувати, що небесна опіка давала князівській владі.Сучасна історіографія влучно називає панування культу святих у 60-70-х роках Х ст. «золотим віком святих». Цей час породив ставлення до династичних зв’язків як до інструменту пропаганди і зміцнення престижу династій. Прикладом слугує житіє чеського святого князя Вацлава.