У стародавній Греції державність виникла на поч. І тис. до Р.Х. Перехід від первіснообщинного до ранньокласової і політичної форми організації суспільного життя супроводжувалося в Стародавній Греції поглибленням процесу соціальної диференціації населення на родову знать і збіднілих общинників, багатих і бідних, вільних і рабів, це у свою чергу супроводжувалося посиленням боротьби за владу. В центрі цієї боротьби було встановлено ту чи іншу форму державного правління – аристократії (влада знатті, привілейованих, «кращих»), олігархії (влади небагатьох багатих) або демократії (влади народу, всіх дорослих і вільних членів полісу). Ці процеси людство хотіло осмислити, можливо, і переосмислити. Творчими зусиллями давньогрецьких мислителів був здійснений перехід від міфологічного сприйняття навколишнього світу до раціонально-логічного способу його пізнання й пояснення. Геродот описуючи керування народу у 3 книзі своєї «Історії» Талія зазначав такі соціально-політичні вчення (форми) як Тиранія – Олігархія – народовладдя.
